Вітаю Вас ГістьСубота, 25.11.2017, 12:36

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2014 » Листопад » 10 » 100 кілограмів "чистого" бруду на кожного українця
18:36
100 кілограмів "чистого" бруду на кожного українця

Важко повірити, але серед найбільш забруднених міст України - Ужгород - столиця мальовничого Закарпаття. У рейтингу він другий відразу ж за  промисловим Маріуполем. А все -  через надмірну кількість транспорту: кожний другий мешканець має авто, а гори, які оточують місто, заважають циркуляції повітря. Місцеві цього б і не знали, якби не екологічні дослідження. Щоб не зіткнутися із такими сюрпризами,  під рукою завжди мають  бути прилади, котрі допоможуть визначити, в якому довкіллі ми живемо - кажуть науковці.
 

 

 

Найбільша кількість викидів «на совісті» промисловості: щороку   майже чотири з половиною мільйони тонн. Транспортні вихлопи, які містять до 200-т небезпечних компонентів, щорічно поповнюють масу повітря на два з половиною мільйони тонн. У результаті кожен українець вдихає майже сто кілограмів «чистого» бруду за рік.
Перш ніж боротися з невидимими ворогами довкілля, слід мати інструментарій для їх виявлення. Такий розробляють науковці київської політехніки. Приміром, ця установка – одна з найновіших -   моніторить викиди металургійних заводів.

 

Віталій Івасенко, аспірант НТУУ «КПІ»
Цей прилад використовується для контролю такої забруднюючої речовини як суспендовані тверді частинки, в дужках – пил.  Спосіб, в якому реалізовується цей прилад називається гравіметричний ми концентрацію забруднюючих речовин узнаємо по різниці мас.

 

Аспірант Віталій Івасенко брав участь у розробці і апробації установки. Каже: її основна частина – ось цей невеличкий фільтр. Перед тим як робити заміри, потрібно визначити його вагу. Маючи вихідні дані, можна брати пробу повітря: процедура триває 20 хвилин. А після – повторити зважування фільтра. Так визначають вагу бруду, але для висновків важливо знати його концентрацію.
 

Віталій Івасенко, аспірант НТУУ «КПІ»
 Коли прокачуємо відбір проби, ми запам'ятовуємо, скільки кубічних метрів ми прокачали. Маса дільйонна на прокачене метрів кубічних – отримуємо концентрацію для великих заводів концентрація в трубі по пилу саме не повинна перевищувати 50 мг/метр кубічний.

 

Нещодавно Віталій з колегами робили такі заміри на одному із нових дніпропетровських заводів. Результати потішили екологів: концентрація пилу – 20 міліграмів на кубометр повітря. Висновки несподівано оптимістичні – і промисловці, нарешті, починають піклуватися про довкілля. Чого поки не скажеш про автовласників. Але екологи знають, як їх викрити. Приміром, за допомогою ось такого портативного газоаналізатора.
 

Дмитро Корнієнко, аспірант НТУУ «КПІ»
Він вимірює забруднюючі речовини вздовж автомагістралі. Як бачимо зараз на цьому місці майже нулі показує діоксид азоту у нас 04, оксид вуглецю 06, діоксин сірки – по нулям.

 

Такі майже нульові показники не дивні, оскільки аспірант Дмитро Корнієнко робить заміри посеред парку. Але тільки-но підходить ближче до траси – цифри починають підскакувати. Такі газоаналізатори розробили 2007-го року. Відразу встановили на площі Перемоги в Києві – на одному з найбільш пожвавлених місць. Прилади показали велику загазованість оксидом вуглецю – в півтора, а подекуди і в два з половиною рази вищу за норму. Щоправда, газоаналізатор може викрити лише ті автомобілі, які їздять на бензині. Для інших – ось ця розробка.
 

Владислав Приміський, доцент кафедри наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем НТУУ «КПІ»  
 Ось прилад, який вимірює димність, тобто ви бачили – от їдуть такі фури, за ними велика кількість диму це димомір, портативний димомір, він в аташе-кейсі.

 

Науковці визнають: не дуже зручно мати окремий прилад на кожен забруднювач. А тому працюють над створенням універсальної установки, яка зможе виявити будь-який токсин незалежно від його джерела. Ось дослідний зразок. Принцип його роботи базується на складному фізичному явищі. Але секрет - у тонкій наноплівці золота.
 

Володимир Маслов, професор кафедри наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем НТУУ «КПІ»
 Если на поверхность упала пылинка или пыль есть какая-то, или есть дым какой-то в помещении, или есть газы разные или есть какие-то растворители вредные для человека  - спирты, ацетоны этот прибор все это определяет.

 

Прилад зможе розрізняти до 32-ох різних забруднювачів, планують розробники. І насамперед орієнтують його на авіацію – для заміни протипожежних датчиків у літаках.
 

Володимир Маслов, професор кафедри наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем НТУУ «КПІ»
Если в отсеке грузовом вдруг возникает пожар, летчик должен обеспечить посадку экстренную в год от таких ложных посадок – а ложные почему – пыль села на те датчики, что там используются в авиации сегодняшней и датчик сообщает, что есть пожар на літаку. Так вот около 300 миллионов долларов в год терпит авиакомпания из-за этих ложных срабатываний.

 

Це лише один із прикладів, де можна використовувати нову розробку. Взагалі ж такий прилад потрібен скрізь, навіть у побуті, адже, як бачимо – небезпека ховається всюди. Тож нам потрібна повна інформація про невидимого ворога, який так професійно маскується в тому, без чого неможливе життя  – в повітрі.

Переглядів: 558 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 755
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК