Вітаю Вас ГістьЧетвер, 22.06.2017, 14:58

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Червень » 20 » "Акселераторна" діагностика хребта
11:35
"Акселераторна" діагностика хребта
Артистки китайського цирку дивують глядачів унікальним номером: нахиляючись уперед, просовують голову між ногами і торкаються підборіддям поперекової частини свого хребта. Не менш дивовижну гнучкість вони демонструють і коли відхиляються назад.  Їхній хребет за сумою рухів вигинається більш як на 360 градусів, тоді як у звичайної людини максимум на 250. Але часто через біль у спині ми не можемо повернутися навіть на кілька градусів. Проблеми із хребтом мають 8-м із 10-ти мешканців планети.
Хвороба найчастіше задавнена. Та рання діагностика могла  б їй запобігти. Молодий винахідник, учень Малої академії наук  Сергій Дівянін запропонував свій прилад для оцінки стану хребта.


Прилад складається з гнучкого бандажу, в якому розміщені  мікро- акселерометри (їх має бути мінімум 12-ть, максимум – 36-ть), мікроконтролер, передавач, приймач та рідкокристалічний дисплей.   


Сергій Дівянін, учень Малої академії наук України

Це гнучкий бандаж, у  якому у вигляді послідовно розміщених комірок знаходяться мікроакселерометри. Дані від кожного з них передаються до блоку первинної обробки і далі по радіоканалу, або за допомогою стандартного паралельного ПТ-порту на комп’ютер, де за допомогою спеціального програмного забезпечення ми бачимо стан хребта людини у візуальному режимі.

В основі розробки маленькі акселерометри – прилади, що вимірюють прискорення. У такій апаратурі їх використано вперше. А ось у сучасному житті вони мають широке застосування.

Акселерометри встановлюють у смартфонах: завдяки їм зображення на екрані змінює своє положення залежно від горизонтальної або вертикальної орієнтації гаджета. Тоді гра в апараті стає цікавішою, а, приміром, вхідний дзвінок можна прийняти, просто струснувши телефон.



У манекенах акселерометри вимірюють навантаження на органи людини в екстремальних умовах та при випробуваннях і експлуатації літаків, кораблів, ракет.
Зараз акселерометри визначатимуть кривизну хребта.  Процедуру проводити  дуже просто.

Сергій Дівянін, учень Малої академії наук України

На тіло пацієнта вздовж хребта накладається саме цей гнучкий бандаж, відбувається початкове сканування хребта. Потім пацієнт виконує певні задані рухи,  відбувається ще раз сканування і порівнюються отримані дані.

Сергій наголошує: свій прилад створив не для того, щоб заперечити інші методи, а щоб визначити, коли потрібно до них вдаватися. До речі, сьогодні є кілька способів діагностики – рентген, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографії.


Андрій Зозуля, головний нейрохірург м. Києва

МРТ дозволяє побачити невральні структури, і кісткові структури. Але все таки краще дивитися кістки на рентгені і на комп’ютері. Якщо треба побачити нерви, спинний мозок, то це краще робити на магнітно-резонансному томографі.


1895 року німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, за що отримав Нобелівську премію, але патентувати винахід відмовився. Вважав, що він має належати всьому людству. Вже через рік розробку застосовували в Берлінському військовому госпіталі для діагностики переломів. МРТ - відкриття американського хіміка Пола Лотербурга, зроблене 1973 року.  Нобелівську премію він отримав лише 2003-го. Стільки часу знадобилося, щоб довести здатність приладу з високою точністю вимірювати швидкість плину крові та спинномозкової рідини, а також «бачити» активність головного мозку.


Головний нейрохірург Києва Андрій Зозуля каже: ці методи дуже надійні і достовірні, але дорогі. Приміром, МРТ коштує від 500 гривень і вище. Тож на таку процедуру наважуються, лише коли дуже  «припече».  До того вона має протипоказання.

Якщо не лікуватися, з часом можуть виникнути серйозні проблеми з рухливістю, а також із чутливістю нервів. Узагалі, всі болячки хребта «тягнуть» за собою інші хвороби, зазначає лікар із тридцятирічним стажем Геннадій Ігнатьєв.



Геннадій Ігнатьєв, мануальний терапевт

С позвоночником связана центральная, периферическая и вегетативная нервная система. Если в целом взять весь организм, в нем все абсолютно  взаимосвязано.

Тож медики хотіли б мати у своєму арсеналі методи діагностики, які є безпечними, недорогими та оперативними. Тоді в багатьох пацієнтів проблеми хребта можна було б виявляти на ранніх стадіях, а отже й ефективно лікувати. У цьому може допомогти розробка  молодого винахідника.  До речі, прилад  МАНівця працює в тандемі з комп’ютерною програмою – її  Сергій зараз пише.
На екрані буде загальний вигляд хребта, а уражені зони – виділятимуться. Уся діагностика триватиме кілька хвилин і буде недорогою, адже сам апарат коштуватиме близько 500 гривень залежно від кількості акселерометрів. Процедура не має жодних протипоказань, підходить навіть для дітей.


Сергій Дівянін, учень Малої академії наук України

Я не бачу сенсу проводити її дуже часто. Але щороку, коли ми проходимо наприклад, медичний огляд, я вважаю, буде корисним саме цей прилад.

Приладом уже зацікавилася відома німецька фірма, що спеціалізується на розробленні та виготовленні медичної апаратури. Тож наразі Сергій активно працює, щоб усе завершити і запатентувати. Хлопець сподівається, що скоро його винахід з’явиться в українських лікарнях. Медики готові ознайомитися з розробкою молодого науковця. А пацієнти сподіваються, що в них з’явиться   можливість швидко і недорого перевірити стан здоров’я, адже краще вчасно діагностувати хворобу, ніж потім довго з нею боротися.
Переглядів: 1662 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 749
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК