Вітаю Вас ГістьВівторок, 25.07.2017, 15:49

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2012 » Листопад » 2 » Автопром своїми руками
14:45
Автопром своїми руками
До 19 століття українськими Карпатами бігали ось такі кумедні тваринки – сайгаки. Нині вони населяють переважно Середню Азію. Ці парнокопитні можуть розвивати швидкість до 60-ти  км за год. і долають за день близько півсотні кілометрів завдяки невеликій вазі – максимум 50 кілограмів. А це також «Сайгак». Щоправда, важить побільше – 380 кілограмів, і розганятися може до 100 км за год.. А це його автор – Едуард Рудик, який уже тридцять років конструює такі чудернацькі авто.

Едуард Рудик, конструктор саморобних автомобілів

Кожній людині потрібен автомобіль або щось, що може бути його транспортом для пересування. І яким повинен бути автомобіль? На мою думку, автомобіль повинен бути як людина, повинен бути індивідуальністю.

А ще авто має бути безпечним, недорогим і передусім економним. Ці принципи Едуард Рудик втілив у двадцять одній моделі, які спроектував протягом життя. Тривалий час «Сайгака» та його побратимів комплектували на київському мотоциклетному заводі. Але конструктор зауважує: для виготовлення цих авто не потрібне велике підприємство, їх можна складати і в майстернях. Найскладніше – кузов. Тут він склопластиковий, але можливі й інші варіанти, приміром, цілком прозорий корпус.


Едуард Рудик, конструктор саморобних автомобілів

Він двомісний, легкий, має тепловий двигун поршневий.  Об’єм двигуна -  650 кубиків. І це оптимальний варіант – 650 для такої машини. Цього досить, щоб можна було їхати в наших пробках, щоб можна було підійматися нагору.

Машинки невибагливі: «з’їдають» менше від чотирьох літрів бензину на 100 кілометрів, тоді як громіздкий позашляховик може «попросити» і 15-20 літрів. Сучасна тенденція – великі міста заполонили великі автомобілі. Україна посідає третє місце у Європі за кількістю позашляховиків на дорогах. Цього року власників джипів стало більше на 34 відсотки порівняно з 2011-м. Едуард Рудик переконаний: така мода скоро мине і прийде інша  – на економні авто.  


Едуард Рудик, конструктор саморобних автомобілів

Зараз ці машини, які  їздять по дорогах, і я їжджу на таких самих машинах, вони так чи інакше зникнуть. І будуть їздити маленькі авто для людини. На мою думку, повинна бути не одномісна, а двомісна машина - це оптимальний варіант.

З Едуардом Рудиком солідарні і аматори-конструктори Вадим і Михайло Даманські. Своє творіння вони назвали «Феніксом» - це символ вічного оновлення. На пересіченій місцевості в Бородянському районі Київщини машині немає рівних. Вона легко долає майже непрохідні шляхи і розвиває  швидкість до 90 км за годину. Дивлячись на її викрутаси, важко повірити, що це диво техніки з’явилося на світ зі звичайного брухту.


Вадим Даманський, винахідник

Над цією машинкою ми працювали три роки з братом. Щоб її зібрати, їздили по металобазах, збирали брухт. Тобто, що ми найшли, з того ми її і зробили. Зараз нею катаємося. Вона призначена для того, щоб нею поїхати в ліс по гриби, ще нею можна вивезти сміття.

В авто  стоїть «шкодівський» двигун об’ємом 1,2 літра та потужністю 54 кінські сили. Як і в «Сайгака»,  у «Фенікса» мізерна витрата пального. Але свій шедевр брати створювали не в конструкторському бюро, а просто неба.  Плацдармом для його випробування стала територія колишньої ферми.


Михайло Даманський, винахідник

Він економічний, витрата бензину - 3,4 літра на бездоріжжі з нормальною швидкістю.  Труби на раму старалися купити нові, бо рама – це безпека: якщо перевернулися, щоб було безпечно.

Саморобна автівка обійшлася братам-винахідникам у три тисячі гривень. Нині вони збираються її продати, щоб назбирати грошей на створення нової, з електродвигуном. Але спочатку «Фенікса» потрібно узаконити. Це для братів - камінь спотикання.


Вадим Даманський, винахідник

Таку машинку зареєструвати, звичайно, важко. По-перше, якщо почнемо  її реєструвати, потрібна буде купа довідок, купа документації різної з інституту взяти, що в нас вона правильно зроблена, відповідає всім нормам безпеки. Мені здається, наші просто її не зареєструють.

На відміну від братів Даманських Едуард Рудик збирає документи для реєстрації «Сайгака». Тривають випробування в науково-дослідному центрі. Сертифікат із цієї установи - необхідна умова, щоб авто могло виїхати на дорогу. Його з нетерпінням чекають близько сотні майбутніх покупців, переважно студенти: саме на них розраховував Рудик, конструюючи свої машини. Адже й ціна по кишені – три тисячі доларів. Тільки на метро за 5 років навчання студенти в середньому витрачають більш як 5 тисяч гривень. Не кажучи вже про інший транспорт.


Едуард Рудик, конструктор саморобних автомобілів

Можна створити саморобний автомобіль і можна його зареєструвати. Є на певні вимоги, яким він повинен відповідати. З техніки безпеки – це гальма, світлові прилади і т.ін. І ви маєте право зареєструвати його, коли подасте всі документи. Але не маєте права продавати комусь іншому.

Ентузіастів із таким серйозним підходом як Едуард Рудик в Україні не багато. Автомобілі конструюють, але узаконювати їх не квапляться – бояться цієї процедури, не вірять у підтримку держави - у кожного свої причини.  Лише на столичному авторинку постійно продають до десяти машин, зроблених своїми руками. Але в ДАІ розповідають, що за останні кілька років не було зареєстровано жодного саморобного авто. Процедура справді непроста і тривала, але необхідна.


Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року

 для реєстрації саморобних транспортних засобів необхідні такі документи:
1.    Опис конструкції із визначенням матеріалів, типів з’єднань, основних конструктивних та ваго-геометричних параметрів.
2.    Протокол випробувань лабораторії, акредитованої в системі УкрСЕПРО на відповідність вимогам нормативно-технічної документації.
3.    Розрахунок міцності несучої системи, проведений компетентними установами.

Наталя Сторожик, начальник прес-служби ДАІ м.Києва

Наші працівники у відділі реєстрації перевіряють весь пакет документів, зібраний власником, щоб були всі необхідні документи, щоб відповідав технічним параметрам сам винахід і щоб був документ на кожен із вузлів і агрегатів.

Ще один винахідник, захоплений  автомобільною  справою  - учень Малої академії наук Олександр Джус. Своє творіння поки не зареєстрував, але патент уже отримав. Зі старшими колегами його ріднить прагнення популяризувати малогабаритний і екологічний транспорт. Сконструйована ним машина взагалі не використовує бензину – керується пультом. А  користь може принести ще більшу, ніж «Сайгак» і «Фенікс». Бо не лише перевозить людей чи вантажі. Вона має гнучку оболонку і сферичну форму і може використовуватися як слідкувальна, сканувальна  і зондувальна техніка.


Олександр Джус, учень Малої академії наук України

Цей  апарат здатний рухатись прямо, вперед, назад, праворуч, ліворуч і змінювати розміри зовнішньої оболонки. Це повністю сферичний апарат, який не має зовні ніяких елементів. Особливість саме в цьому, що він є по суті колесом. І як результат – одне колесо їздить без інших елементів і тому має при своїх розмірах найкращу прохідність у різних середовищах.

Машина учня МАН проїде там, куди не дістанеться інший транспорт і людина. Може рухатися по землі і по воді, допоможе проводити різні дослідження. І все завдяки тому, що здатна міняти свою форму і розмір – збільшуватись у діаметрі із 30-ти до 60 сантиметрів. Швидкість розвиває до 2,4 метра за секунду. Весь секрет – ось у цьому невеликому механізмі.


Олександр Джус, учень Малої академії наук України

Зараз я просто вмикаю радіокерування. А ось безпосередньо мій пристрій. Основна його частина – це нерівномірний маховик, на якому закріплені всі деталі. Це просто тому, що немає іншого місця для них. І також необхідно, щоб маховик був якомога важчим порівняно з іншими елементами конструкції.

Такий апарат можна використовувати на підприємствах та в аграрних дослідах. Та якщо розміри машини збільшити, вона може бути не просто оригінальним транспортом, але й рятувальним плавзасобом. Можливо, в майбутньому Сашко створить її більшу копію і візьметься до реєстрації. Його не лякають такі процедури. У ДАІ також заохочують до узаконення  винаходів.

Це абсолютно не складно.  Є інститут відповідний, який проектну документацію погоджує, відповідна станція, яка випробування здійснює  на транспортному засобі, і власникові потрібно тільки надати підтвердження на  вузли і агрегати, що вони ніде не крадені, не числяться як викрадені.
Конструкторів цих чудернацьких й таких різних машинок об’єднує одна мета: переконати, що транспорт водночас може бути економічним, дружнім до навколишнього середовища і до господаря, а головне -  економним.
Сьогодні в суспільстві гостро постало питання такого авто. Хоча, за словами вчених, автовиробники ще раніше хотіли дати людству малолітражки.  Але їхні творіння безжально знищили.  

Ще в кінці 90-х років компанія «Дженерал моторс»  запустила в масове виробництво електромобіль EV1. Але швидко згорнула лінію. Аналітики казали, що під  тиском нафтових компаній було знищено не лише готові машини, але й саму технологію. Адже нафтовики  зазнали б великих збитків, якби високо економічні авто завоювали ринок.



З цієї ж причини зник і Volkswagen Lupo. Машина споживала приблизно 2,4 літра пального  на сотню  кілометрів. Її бачила лише Європа, на інші ринки авто не потрапило.

До речі,  та ж Європа значно ретельніше рахує свої гроші, ніж ми.  Там  на позашляховики припадає лише 10 відсотків ринку. Українські винахідники закликають до цього і своїх співвітчизників: якщо їхнім автівкам дати зелене світло, вони легко обганятимуть масивні джипи не тільки на дорогах. І скільки б хто не приховував економні машини,  ось такі  кулібіни щоразу вигадуватимуть нові технології і показуватимуть на своєму прикладі, що транспорт - не  розкіш, а доступний навіть для студентів засіб пересування.
Переглядів: 4499 | Додав: Admin | Рейтинг: 3.5/2
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 751
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК