Вітаю Вас ГістьВівторок, 22.08.2017, 08:12

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Квітень » 26 » Безцінний "коров`ячий" струм
09:51
Безцінний "коров`ячий" струм
В Україні 4 з половиною мільйони голів великої рогатої худоби. 4 тисячі корів живуть на молочній фермі в селі Великий Крупіль, що на Київщині. Тварини тут унікальні, бо кожна не тільки дає до 60 літрів молока щодня, а й виробляє електрику, якою освітлюється не лише ця ферма, але й домівки селян. Коров’ячий гній тут перетворюють на газ, його спалюють ось у цьому двигуні, що крутить електрогенератора, а той уже дає енергію.
Людство навчилося використовувати біогаз давно. У 1 тисячолітті до нашої ери на території сучасної Німеччини вже існували примітивні біогазові установки.




Люди бачили, як на болотах постійно спалахує вогонь. Вони додумалися зшити зі шкіри тенти і накрити ними драговини. В тентах, як у газгольдерах, газ збирався і через систему шкіряних труб подавався до приміщення. Через тисячоліття, 1859-го року в Індії була сконструйована перша біогазова установка, яка працювала на відходах тваринництва.

Найбільший сучасний такий агрегат діє в Австралії - виробляє за рік 46 мільйонів кубічних метрів газу.
Розробка не унікальна, за кордоном схожі працюють. Але в Україні - це перша такого масштабу.



Ярослав Кузьомка – оператор біогазової станції

Ми зараз на біогазовій станції. Там у нас ферма, на фермі є каналізаційна шахта, в яку потрапляє гній у приймальний резервуар.  В приймальному резервуарі у нас стоїть мішалка, яка робить з нього однорідну масу.

Об’єм цього резервуара – 750 кубічних метрів. Щодня на станції переробляють 400 кубів гною. Спочатку його підігрівають до 20-25 градусів, щоб пришвидшити реакцію. Потім насосами качають до ферментатора. Там до суміші додають спеціальні бактерії. Під час бродіння виділяється метан, який піднімається до газгольдера.


Ярослав Кузьомка – оператор біогазової станції

Газ із газгольдера по трубопроводу потрапляє до генератора. Це когенераційна станція, яка виробляє електроенергію. ЇЇ максимальна потужність  - 625 кіловатів за годину.

Генератор крутить 12-ти циліндровий газовий двигун. Із названих 625  кіловатів електроенергії, які установка дає за годину, на потреби молочного комплексу потрібно 350. Решта залишається в мережі.




Михайло Усенко – інженер-технолог

Кроме электроэнергии подается тепло на системы отопления. Можно ферму отапливать так же, как и батареями  в доме. Можно ставить теплицы. Если поставить сепаратор, можно получать гранулированные твердые отходы – идеальное удобрение, как для дачного хозяйства, так и для промышленных целей.

Біогазова станція в селі Великий Крупіль вирішила і найболючішу проблему – утилізацію відходів. Раніше гній просто виливали в лагуни і він отруював аміаком села і міста.  


Михайло Усенко – інженер-технолог

Навоз перерабатывается практически полностью, убираются вредные фракции, такие как аммиак, сероводород.  Мы получаем на выходе удобрения, плюс – установка работает как очистные сооружения.

Після додаткового очищення, цим газом можна заправляти навіть автомобілі, каже Михайло Усенко. Єдиний недолік – вартість станції більш як 2 мільйони євро.  Хоча інвестиції за три роки вдалося повернути. Для рентабельної роботи потрібно збирати відходи не менш як від 300 корів, додає інженер.


Михайло Усенко – інженер-технолог

На 5 коров не поставишь, а на село, где много в частных дворах держат коров, свиней, немцы ставят. В Германии ставят станции небольшие, которые вырабатывают по 125 киловатт. И они просто работают на утилизацию навоза и вредных веществ.

Та не лише гній має енергетичну цінність. Ольга Калініченко, учениця Малої академії наук, запропонувала ще одне несподіване джерело отримання енергії від корів….молоко.


Ольга Калініченко – учениця Малої академії наук України

На аграрних підприємствах, які займаються тваринництвом, є така проблема: на молочнотоварних фермах щодня до кількох тисяч літрів молока потрібно охолоджувати. І теплова енергія, отримана з цього молока, просто розсіюється в повітрі, викидається.

Торік в Україні виробили 900 тисяч тонн молока. Після доїння згідно з технологією його слід охолоджувати з 32 до 4 градусів – так молоко довше зберігається на фермі у спеціальних танках та ваннах.  Під час цього процесу можна було б виробити до 26-ти мільйонів кіловатів теплової енергії.

28 градусів тепла Ольга пропонує відбирати у молока за допомогою теплового насоса.

Ольга Калініченко – учениця Малої академії наук України

Теплова енергія, отримана з молока, передається робочій рідині всередині теплового насоса і випаровує її. Далі цей пар різко стискається, його температура зростає, відбувається конденсація і віддача теплової енергії технологічній воді. І цикл повторюється.

При цьому за один надій від 650 корів може вивільнятися до100 кіловатів енергії. Вона може йти як на підігрів технологічної води, так і на опалення приміщень. На молочних фермах на ці процеси витрачають до 65% усієї електрики.



Винахідниця вже зробила обрахунки для одного з агропідприємств Полтавщини. Цифри економії шокували: ферма на обігрів приміщень та на охолодження молока витрачає щороку 110 тисяч гривень. Після встановлення теплового насоса потужністю 57 кіловатів потрібно буде лише 23 тисячі.


Ольга Калініченко – учениця Малої академії наук України

Економія -  до 82 тисяч гривень. Ця сума значно впливає на собівартість молока. А також за допомогою нашої технології можна значно швидше охолодити молоко і якість його зростає.

Вартість потрібного насоса 132 тисячі гривень, а період окупності - всього півтора року, запевняє Ольга. До того ж ця енергія – екологічно чиста, а молоко має кращу якість.

Обидва приклади показують: енергетична незалежність - не міф, а реальність. Заощаджувати можна, головне, не боятися інвестувати в нові технології. 
Переглядів: 6238 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 751
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК