Вітаю Вас ГістьЧетвер, 19.10.2017, 04:48

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Березень » 29 » Чи світить Україні нанотрактор?
10:27
Чи світить Україні нанотрактор?
Вони розганяються до 100 км за годину, долають круті схили і воду, легко перестрибують з однієї траси на іншу. Ці, на перший погляд, божевільні трактори – учасники щорічного ралі сільськогосподарської техніки. Такими видовищними маневрами вони доводять: трактор може працювати не тільки в полі, важкі машини виходять на новий рівень. А ця поки що не стала учасницею ралі, але розробник запевняє: вона може гідно конкурувати з великим транспортом.






Євген Сухенко, учень Малої академії наук

Я приехал сюда с проектом трактора-самопогрузчика «Эра». Его принцип действия, его особенность в том, чтобы без помощи бульдозеров загружать себя грузом или же породой.

У кабіні є пульт керування кузовом. Через великі вікна водій може стежити за процесами завантаження - розвантаження, а також за станом вантажу в дорозі. Кузов «Ери» - своєрідний ківш, який відкидається назад і заповнюється під час руху.



Євген Сухенко, учень Малої академії наук

То есть, он по ходу движения загребает, наполняет кузов, вот таким образом поднимает и везет, куда нужно. Когда нужно его разгрузить, вот так открывается кузов и спускается все.

Над конструкцією «Ери» учень Малої академії наук  працював рік. Він  прагнув зробити  багатофункціональну машину, яка б поєднувала можливості кількох транспортних засобів. Зізнається: вигадати щось нове було нелегко, адже світове машинобудування йде вперед великими кроками.


Кілька років тому майже одночасно в Росії та Фінляндії побачили світ два самонавантажувачі з великими маніпуляторами, які можуть стати у пригоді на будівництві, адже не лише перевозять матеріали, а й самі завантажують-розвантажують. Між кабіною й кузовом в обох прилаштований підйомний кран, який керується пультом і піднімає до 80 тонн. Двигун у «фіна» на сто кінських сил потужніший. Вартість кожного екземпляра - близько 300 тисяч євро.

На відміну від закордонних аналогів самонавантажувач Євгена не має вмонтованого підйомного крана. Адже в нього інші завдання.  


Євген Сухенко, учень Малої академії наук

Когда проводился эксперимент, то есть пытались нагружать грунт, песок, это было довольно быстро. Главное, чтобы порода не была слишком пересушенной. Такое бывает редко, после взрыва там все распахано, и можно нормально грузить породу.

Такий транспорт став би потрібним не лише на будівництві, а й у сільському господарстві, каже Євген. Хоча погоджується: поки що його «Ері» важко конкурувати зі світовими гігантами.

Найпотужніший кар’єрний самоскид дістав назву «Бегемот». Машина заввишки понад 7-м метрів, перевозить за раз 360-т тонн, які скидає за 25 секунд.
Колос серед автокранів - «Мамонт» може підняти відразу сім пасажирських авіалайнерів. Він у чотири рази вищий за американську статую Cвободи. Найбільший екскаватор – «Баггер 288». Його довжина – 220 метрів, висота – 94 метри, величина ковша – як 8-поверховий будинок. За день він може нарити 245 тисяч кубометрів ґрунту – цього досить, щоб наповнити чашу футбольного стадіону.

Втім юний винахідник вірить: його екземпляр знайде своє місце. Адже фішка машини не в розмірах, а в багатофункціональності. Але щоб її оцінили, потрібно зробити дослідний зразок. Тож наразі Євген шукає кошти і мріє подарувати Україні «Еру» поліфункціонального транспорту.


Як і молодий дослідник, досвідчені науковці також мріють про новітню техніку, яка працюватиме на українських полях. І не менш ефективно, ніж іноземна. Хоча зауважують: світові здобутки в цій сфері – неоціненні. Приміром, такий звичний для нас трактор придумали американці.

Він з’явився в середині 19 століття, мав паровий двигун і військове призначення. Перший фермерський трактор був із двигуном внутрішнього згоряння, але надважкий, надміру утрамбовував ґрунт і часто ламався. Промислове виробництво почалося 1917 року на заводі Форда. Найгабаритніший у світі трактор - заввишки 8-м метрів і завширшки 6-ть -  збудували у США 1977 року в єдиному екземплярі. Він і досі на колесах. Найменший величиною з макове зерня, який до того ж може їздити,  є експонатом музею в Єревані. До речі, світові автовиробники Порше і Ламборгіні починали з випуску тракторів.

Василь Насонов  - співробітник Інституту механізації сільського господарства  каже: на селі без трактора як без рук. Але сама машина мало значить, якщо до неї немає спеціальних пристроїв. Якраз над ними Насонов і працює вже багато років. Це різноманітні культиватори та інші агрегати для обробітку землі до і після сівби.


Василь Насонов, завлабораторією ННЦ «Інститут механізації і електрифікації сільського господарства»

Созданы широкозахватные лущильники – до 14 метров шириной захвата. Разработаны легкие диско-уборные. Из последних разработок, которые уже пользуются спросом на нашем рынке, диско-чизельные агрегаты, которые за один проход рыхлят грунт на глубину до 40 см и дискуют на глубину до 20-22 см.

Одна з останніх розробок – компактор: комбінований агрегат, що здатен підготувати землю під будь-яке зерно. Машина підрізає шар ґрунту, розпушує його та ущільнює. Ділянка після цього рівна і цілком придатна до сівби. Ціна в цифрах на вітчизняний та іноземний компактори однакова, єдина різниця, що наша у гривнях, а їхня у євро.

Найважливіший етап підготовки ґрунту – розпушування. Воно сприяє доступу повітря до коренів, кращому засвоєнню поживних речовин та збереженню вологи, а отже, і підвищенню врожайності. Головне знаряддя - плуг. Найдавніші дерев’яні рала, просто відкидали землю вбік, майже не розпушуючи. Перший комерційний плуг з’явився в Англії 1730 року, він піднімав і перевертав скиби. Сучасні плуги добре перемішують шари ґрунту, а зорана ними поверхня – гладенька й однорідна.   
Ефективність роботи сільгосптехніки залежить від якості її окремих частин: плуга - від лемешів, культиватора - від лап. Науковці кажуть,  на селі потрібні машини з міцними деталями, які б довго не зношувалися.

Михайло Василенко, завлабораторією відновлення зношених деталей

До деталей, які найшвидше зношуються, належать і їхні робочі органи. Це насамперед лемеші плугів, лапи культиваторів, диски важких борін. Робочі органи працюють в умовах абразивного зношення, тому якщо ґрунтообробне знаряддя, наприклад, плуг чи культиватор працює протягом 5-6 років, то робочі органи замінюються, як правило, 2-3 рази за сезон.


Михайло Василенко якраз працює над тим, щоб продовжити  строк служби робочих органів агротехніки. Ось ці лапи, лемеші, диски створені за його авторською технологією.


Михайло Василенко, завлабораторією відновлення зношених деталей

Наробіток одної лапи культиватора вітчизняного виробництва становить  50-60 гектарів, відновлена за нашою технологією лапа напрацьовує 80-100 гектарів. Щодо лемешів маємо такі результати: відновлені лемеші закордонного виробництва напрацьовують 180-210 гектарів, що дорівнює наробітку імпортних робочих органів, а вітчизняні лемеші працюють 120-150 гектарів.

Елементи  машин, розроблені Михайлом Василенком, працюють довше, тож замінювати їх можна рідше. Таких результатів науковець досягнув завдяки новому способу зміцнення, загострення і відновлення деталей. І  пристосовані вони саме до наших земель.


Михайло Василенко, завлабораторією відновлення зношених деталей

Ґрунтові умови: вологість, наявність абразивних частин. Але ми маємо технічні рішення, які дають змогу в будь-яких умовах підвищувати ресурсні показники робочих органів.

Цей процес - лише крапля в морі аграрних робіт. Тут, як бачимо, на кожному етапі потрібна своя техніка. І дуже важливо, що наші науковці – і дорослі, й молоді - працюють над створенням українських машин, які не поступляться, а то й дадуть фору закордонним.

Переглядів: 1538 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 753
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК