Вітаю Вас ГістьСереда, 16.08.2017, 16:22

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Липень » 26 » Як без крові дослідити кров?
09:43
Як без крові дослідити кров?
Кілька років тому на змаганнях з академічного веслування в Англії українська команда здобула срібло. Це стало можливим завдяки новому способу тренувань, до якого підштовхнуло… медичне обстеження. З’ясувалося, що молочна кислота, яка є основним джерелом живлення м’язів під час навантажень, в організмі спортсменів поводиться інакше, ніж зазвичай.

Анатолій Малихін, провідний науковий співробітник Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМНУ

Сколько времени живет в организме человека молочная кислота? По всем данным, которые были на тот день, она живет в течение получаса после физической нагрузки. Обследовали эту группу и оказалось, у спортсменов она живет до пяти минут и элиминируется.  Изменили ход финиша - и в результате было получено серебро.

Обстеження спортсменів проводили на особливому приладі, який розробив український винахідник із Харкова Анатолій Малихін. Окрім вмісту молочної кислоти в організмі, він визначає ще 130 показників, серед яких – уся формула крові. Головна особливість такого аналізу – неінвазивність. Тобто, він не травматичний і безкровний. Класичний метод – із проколом пальця або вени для багатьох є стресом.


Юлія Бабійчук, медсестра

Когда мальчики-допризывники приходят, молоденькие, по 18 лет, слабенькие они - бывает, сознание теряют.

Медсестра столичної лікарні Юлія Бабійчук каже: аналіз крові – найперше в діагностиці будь-якої недуги. Лише в цьому закладі його проводять в середньому 5 тисяч разів на рік. Процедура незмінна вже протягом десятиріч: проколюють палець або судину, «висмоктують»  від 10 до 30 мілілітрів крові і відправляють матеріал до лабораторії.

Загальний аналіз крові буде готовий за кілька годин, більш складний – за добу, кажуть лікарі. Анатолій Малихін стверджує: його прилад результати видасть максимум за десять хвилин. Щоб це стало можливим, винахідникові знадобилося майже чверть століття. Зізнається: основний його стимул - полегшити життя пацієнтам, яких у поліклініках ганяють по всіх кабінетах.

Анатолій Малихін, провідний науковий співробітник Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМНУ

Пришел к «ухо-горло-носу»: пойдите, посмотрите желудок; пойдите, проверьте терапию. Как ваше сердце? И человек попадает в замкнутый круг – ходит от одного специалиста к другому, а вообще-то рабочего диагноза и не бывает.

Саме на те,  щоб установити «робочий» діагноз, виявити слабкі місця у здоров’ї людини, працює прилад Малихіна. За 5 хвилин він продіагностує всю кров та інші важливі системи організму.


Прилад має 5 датчиків, які сполучаються з біологічно активними точками на тілі: два - на шиї в ділянці сонної артерії, два - під пахвами та один - на животі. У спеціально розроблену комп’ютерну програму лікар вносить дані про пацієнта:  вік, стать, вага, зріст, частота пульсу і дихання. За 5-10 хвилин на моніторі висвітлюються результати діагностики.


Анатолій Малихін, провідний науковий співробітник Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМНУ

Наиболее трудоемкий процесс – исследования у больных, находящихся   в бессознательном состоянии, в коматозных состояниях.
Там стабилизация температурных показателей превышает иногда и 10 минут. Тем не менее, и в этих ситуациях он выдает правильные показатели.


Науковець підкреслює: його прилад не замінює традиційних методів проведення аналізу, але є підказкою для лікаря – допомагає націлитися на конкретнішу діагностику. Однак бувають умови, коли такий аналізатор – єдиний спосіб обстеження.





Іван Осадцев, лікар-гематолог

Уявіть, що ми приїжджаємо в село, чи на якесь підприємство і масово обстежуємо – одна хвилина на людину. В перспективі можливе використання приладу в далеких космічних польотах, адже там не так просто буде в умовах невагомості взяти кров.

За кордоном, між іншим, цей аналізатор працює у 47 країнах. Там розробили свої аналоги приладу, але спектр показників у них менший: приміром, жоден не визначає швидкості осідання еритроцитів.  В Україні такий апарат є поки лише в кількох лікарнях, але медики з нетерпінням чекають, що він набуде масового поширення.


Катерина Осипчук, директор ЦЛД Київської міської клінічної лікарні №1

Настане такий час, коли лікар буде тільки на останньому етапі оцінювати, інтерпретувати ті дослідження, які отримують під час досліджень апаратних та візуальних.

Анатолій Малихін підкреслює: над створенням приладу багато років працювали різні спеціалісти, без їхньої допомоги аналізатор би не з’явився. Тож результатом спільних зусиль стала революційно нова методика, яка – вірить учений – врятує ще не одне життя.
Переглядів: 2278 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 751
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК