Вітаю Вас ГістьСереда, 18.10.2017, 04:59

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Березень » 7 » Як наука лікує діабет?
12:27
Як наука лікує діабет?
Мало хто знає, що саме завдяки собакам у 19 столітті відкрили таку хворобу, як цукровий діабет. А сьогодні вони можуть бути навіть домашніми діагностами. Так, англійка навчила свого  пса стежити за рівнем інсуліну у трирічної дочки. Собака відчуває зміни в організмі і гавкає, а іноді навіть кусає. До цього мати перевіряла рівень цукру в кровІ дитини по 25 разів на день. Між іншим, нині у Британії, Японії та США є навіть спеціальні центри, де собак навчають допомагати таким хворим.На жаль, тварини  можуть лише діагностувати діабет , але не лікувати його. Хоча науковці кажуть, світ - на порозі унікальних відкриттів, завдяки яким людство назавжди забуде про цукрову хворобу.  

Батько медицини Гіппократ у своїх пацієнтів пробував на смак ...  сечу. Так він діагностував  «солодку недугу» - цукровий діабет. А його китайські колеги сечу давали на пробу мухам та бджолам. Якщо комахи  зліталися,  хвороба є. Тварини, і в першу чергу собаки, можуть визначати її за запахом. Сьогодні діагностика кардинально інша. А цукровий діабет уже не є смертельним захворюванням, однак усе ще залишається невиліковним.


Микола Тронько, директор Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України

Сьогодні офіційно близько 200 мільйонів хворих на цукровий діабет в світі, Кожні 9-15 років кількість хворих на цукровий діабет подвоюється.

Нині на цукровий діабет страждає кожен 13-й житель планети. Така цифра вразила київського школяра, вихованця Малої академії наук  Олександра Шевчука. Тим паче, що його дідусь також хворіє на діабет. І найбільше хлопця непокоїть не сама недуга, а ускладнення, які вона провокує. Молодий науковець вивчив,  що 80 % діабетиків мають порушення зору  і майже всім їм загрожує сліпота.


Олександр Шевчук, учень Малої академії наук

 Цукровий діабет, як відомо, це хвороба, спричинена малим виробленням в організмі інсуліну, який повинен контролювати рівень цукру у кров»яних тільцях. А через те, що око є дуже вразливим органом, на ньому може початись потемніння. Це дуже швидкий ріст капілярів, вену. І тому людина  може просто одного чудового дня прокинутися незрячою.

Сліпота  пов’язана з особливостями стану ока хворого: за густиною воно схоже на недоварене яйце. Навіть після операції на органі зору утворюються спайки, яких важко позбутися. Тут може допомогти лазерне лікування. Але для діабетиків воно має бути особливим, стверджує Олександр. Саме тому він розробив технологію лазерної терапії для таких людей.


Олександр Шевчук, учень Малої академії наук

Після операції на оці в нас залишаються згусточки невеликі, різні капіляри засохлі. І якщо їх вчасно не прибрати, то вони знову можуть рости, і тоді буде навіть гірше. Наша технологія спрямована на те, щоб ультразвуком, але більш підсиленим, змусити їх розпастися на маленькі частинки і просто зникнути. Око само їх усмоктує.

Олександр удосконалив прилад факоемульсифікатор, який застосовують під час операцій на очах. Нова схема складається із джерела живлення, плати генератора, плати підсилювача, плати лічильника часу та підсилювача потужності. Таким чином, зростає  частота ультразвукових коливань від 0,33 Мгц до 0,88 Мгц.

До цієї розробки прилади працювали лише на одній частоті – 0,33 Мгц. Але для діабетиків цього замало, каже МАНівець. Тож він знайшов оптимальну для таких людей частоту.



Ірина Хован, науковий керівник

Людині 0,33 Мгц достатньо, що є зараз в офтальмологічних клініках, але якщо є якісь ускладнення, порушення, то їх теж можна лікувати, але частоту важливо підсилювати. В чому суть розробки? Що можна від 0,33 Мгц додавати аж до 0,88 Мгц, тобто регулювати кожен момент.

Завдання цієї методики – реабілітація зору після операції, каже Олександр. Досить 5-ти хвилин на день такої терапії і за місяць можна позбутися залишків судин і шрамів на очах.

Останнім часом діабет помолодшав, розповідає завідувач відділення ендокринології дитячої лікарні Лілія Лантух. Якщо раніше виділяли вікові групи ризику 6-7 та 15-16 років, то нині дедалі частіше діагностують хворобу навіть у немовлят.

Лілія Лантух, заввідділенням ендокринології  міської дитлікарні №6

Это и экология наша, этиологические факторы, которые приводят к заболеваниям. Естественно, есть инфекционные заболевания, то есть такие вирусные инфекции как краснуха, ветряная оспа, эпи паротит, вирус коксаки, стрессовые ситуации, травмы головы.  

Але водночас лікарі наголошують: не варто сприймати діабет як хворобу - це спосіб життя. І при дотриманні рекомендацій можна жити повноцінно і досягати успіхів у багатьох сферах. Є чимало прикладів цього.


Відомий канадський хокеїст Боббі Кларк у 13 років захворів на діабет. Однак став зіркою Національної хокейної ліги, два роки поспіль приводив "Філадельфію Флаєрс" до перемоги в кубку Стенлі. Зараз  працює менеджером у хокейній команді США. Незважаючи на діабет, відома співачка Елла Фіцджеральд прожила 79 років, отримала понад десять найвищих музичних премій. Серед успішних діабетиків також Томас Едісон, Ернест Хемінгуей, Федір Шаляпін, Михайло Горбачов, Шерон Стоун, Елізабет Тейлор, Сильвестр Сталлоне.

Що активніше наступає діабет, то більших зусиль докладають медики у пошуках нових методів боротьби з ним. За останні десятиліття наука зробила великий крок уперед.
Австралійські вчені впритул наблизилися до створення штучної підшлункової залози. Цей запрограмований пристрій імітуватиме роботу людського органу – вимірюватиме рівень цукру в крові і вивільнятиме необхідну дозу інсуліну. А ось американці планують лікувати діабет шляхом трансплантації стовбурових  клітин. Тоді імунна система  «перенавчається» і не руйнує бета-клітини підшлункової залози, які продукують інсулін.
У дослідженнях зі стовбуровими клітинами беруть участь і українські медики з Інституту ендокринології і обміну речовин. Проте найбільші зусилля вони спрямовують на розробку принципово нової методики, яка дасть змогу виліковувати діабет повністю.

Микола Тронько, директор Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України

Зараз ми робимо це в експерименті при експериментальному цукровому діабеті на тваринах. Вживлюється молекула проінсуліну,  яка в умовах in-vivo може синтезувати цей інсулін. Зроблено  перший крок, але треба пройти надзвичайно великий шлях, щоб ті розробки фундаментальні були впроваджені практично у сфері охорони здоров’я.

В організм хворого імплантують складну конструкцію, яка містить аденовіруси і бактеріальну плазміду. У плазмідну ДНК вживлюється ген, здатний продукувати інсулін. Таким чином, пацієнтам будуть непотрібні ін’єкції інсуліну, адже в організмі постійно відбуватиметься його синтез і секреція.

Поки що такі конструкції лише розробляються і випробовуються на тваринах. Але якщо в майбутньому технологію буде впроваджено, діабетики забудуть про щоденні ін’єкції інсуліну.

Олена Ковзун, заступник директора Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України

При вживлянні такої конструкції інсулін виробляється постійно майже і може призвести до кризів, пов’язаних із дуже низьким рівнем глюкози внаслідок високого рівня інсуліну. Треба зробити таку систему, яка дозволить продукувати інсулін цими генетичними конструктами тільки внаслідок зміни рівня глюкози в крові.

Саме над цими нюансами нової методики працюють нині в Академії медичних наук України. І дорослі вчені, і їхні молодші колеги, як МАНівець  Олександр Шевчук, сподіваються, що вже найближчим часом зможуть узяти гору над «солодкою хворобою», яку не вдається приборкати з часів Гіппократа.
Переглядів: 2523 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 753
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК