Вітаю Вас ГістьВівторок, 17.10.2017, 16:23

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Квітень » 5 » Як побороти темряву на дорогах?
15:07
Як побороти темряву на дорогах?
Раніше острів Фарос знали лише завдяки Александрійському маякові, одному із семи чудес світу, яке в 14-му сторіччі зруйнував землетрус. Але острів у людській пам’яті й донині. Бо його ім’ям названі найпопулярніші на планеті освітлювальні прилади –  фари.
Перші ацетиленові фари сконструювали 1900-го року. Їхні промені сягали 300-т метрів. За 8 років з’явилися й електричні фари. Але вони сліпили зустрічних водіїв. Тож 1915-го року інженери придумали перемикачі з ближнього на дальнє освітлення. За два роки компанія Кадиллак представила першу повноцінну систему перемикання світла.




Спочатку в автомобільних фарах використовували лише лампи розжарювання, розказує Ірина Ковова, яка працює  на СТО. А нині в автомобілістів вибір необмежений - від галогенових освітлювачів до ксенонових. Перед виїздом із заводу фари регулюють за допомогою цього приладу. Струмінь світла, його яскравість мають відповідати стандарту. У різних країнах він свій.


Ірина Ковова – спеціаліст з продажу додаткового обладнання СТО

Есть установленные законодательные нормы, по какой высоте у вас должны светить фары, для того, чтобы вы не слепили встречный транспорт. Специальный прибор используется и выставляется свет на вашем автомобиле.   Есть на автомобилях еще автоматическая корректировка по загрузке.   

Олександр Зубенко - начальник відділу профілактичної роботи Департаменту ДАІ УВС України

Установка дополнительных световых приборов, изменение их конструкции, изменение режима работы, демонтаж внешних световых приборов, естественно,  не разрешается.

Та дальнє світло, навіть відрегульоване, й досі знущається над водіями. Проблема не лише технічна. Часто драйвери хоч і бачать зустрічне авто,  забувають або ж не хочуть перемикатися на ближнє світло.  


Андрій Ходурський – винахідник

Мы слепим водителей встречного транспорта и нам приходится постоянно переключаться на ближний свет, или вообще ехать с включенным ближним светом. А это ограничивает наш скоростной режим и делает менее безопасной поездку.

Андрій Ходурський разом з батьками багато подорожує. Винахідником  став вимушено, бо на собі відчув усі незручності нічних переїздів. Тож  і вдосконалив систему освітлення авто - запропонував додаткову фару для ближнього світла та поворотів.


Андрій Ходурський – винахідник

Система ближний свет плюс состоит из фары, которая прикреплена к заднему правому крылу автомобиля. С одной стороны, крыло автомобиля защищает водителей встречного транспорта от света этой фары; с другой стороны, эта фара освещает правую часть нашей полосы пути и обочину.

З його фарою можна побачити пішохода або вибоїну на дорозі на відстані до 50 метрів, тоді як зі звичайним ближнім світлом видимість у два з половиною рази менша.



Андрій Ходурський – винахідник

Если считать выплаты по страховым случаям и несчастным случаям, то экономический эффект довольно таки большой. Дело в том, что большинство смертельных несчастных случаев на дороге происходят именно ночью, и основная причина - недостаток освещения.

Над розробкою Андрій працював майже рік. Для своїх експериментів перекривав навіть дороги. Згодом отримав патент. Своїми диво-фарами він обладнав машину батька. Хоча винаходом цікавляться  і сусіди, й автомобілебудівники, і далекобійники. Водієві В’ячеславу розробка також сподобалась.  Вразила простота ідеї та її корисність. В’ячеслав зауважує, важливо не лише те, скільки світла дає фара, головне, щоб вона не сліпила зустрічні авто.


В’ячеслав – водій

Очень часто бывает неотрегулированный свет, но еще больше случаев, когда самовольно водители устанавливают комплекты света типа ксенон, биксенон: он не отрегулирован, не всегда подходит именно к тому типу фар и отражателей, которые рассчитаны на обычные галогеновые лампы.

Фари винахідника Ходурського коштували б недорого – у промисловому масштабі всього 10-15 доларів. Але для впровадження їх у виробництво потрібна воля автомобільних корпорацій. Та зараз вони звертають увагу на значно дорожчі розробки.


Індійці створили систему, яка дає змогу без проблем їздити в дощ і в сніг - спеціальна камера фіксує краплі; їхнє спрямування визначає комп’ютер і посилає сигнал фарам, а ті регулюють потік світла. А ось у Японії запропонували конструкцію фар зі спеціальними шторками.  Камери, встановлені в салоні автомобіля, помітивши рух назустріч, передають сигнал на комп’ютер; за його командою шторки затуляються – і на зустрічну машину падає лише вузька тінь. Німці сконструювали систему освітлення, що має 256-ть різноманітних комбінацій.

Безпека руху на автотрасах  залежить і від освітленості самих трас. Вночі на темній дорозі ризик потрапити в ДТП в два рази вищий, як у день. В Україні  - 170 тисяч кілометрів автошляхів і більшість їх – не освітлені.
Если мы говорим об освещенности дорог, то она увеличивает  поле зрения. Поскольку есть дополнительное искусственное освещение, которое освещает определенные участки дороги, то они становятся меньше аварийно опасными.
Освітлення автомагістралей – річ недешева. Світло на трикілометровому відрізку траси Київ – Чоп поблизу Житомира коштувало державі 3 з половиною мільйони гривень. Але навіть такі витрати на гарантують, що воно постійно працюватиме. Обриви на лініях електропередач знову занурюють шосе в темряву. Владислав Сельоткін, учень Малої академії наук, пропонує свою систему дорожнього освітлення, яка буде автономною.

Владислав Сельоткін - учень Малої академії наук

Освітлення працюватиме від сонячних батарей, які заряджатимуться як від сонця, так і від фар автомобілів уночі. Тобто частину сонячних батарей встановлено під кутом до сонця, як на звичайних сонячних електростанціях, а інші батареї встановлюються під кутом до руху автомобілів.

Основними елементами аварійної автономної системи освітлення є світлодіоди. Вони мають високий коефіцієнт корисної дії – до 80 % і можуть працювати близько 100 тисяч годин.


Владислав Сельоткін - учень Малої академії наук

На освітлення одного ліхтаря достатньо двох сонячних батарей розміром приблизно метр на півтора. Навіть коли на небі хмарно, сонячна батарея все ж таки отримує якесь освітлення і виробляє енергію.

Подібних систем на планеті немає, каже Владислав. Адже енергію вона може брати не лише від сонця, а й від світла фар автівок, що проїжджають повз неї. Тому підходить навіть для тунелів.


Владислав Сельоткін - учень Малої академії наук

У  тунелі частина батарей встановлюється як на поверхні, так і в середині на протязі всієї стіни, і цієї енергії буде досить для освітлення.

У світі теж є цікаві проекти освітлення доріг за допомогою альтернативних джерел. Не лише сонця, а й, приміром, особливого вітру, який створюють самі автомобілі. Він обертатиме турбіни вітрогенераторів. Проте винаходи українців  Андрія Ходурського та Владислав Сельоткіна менш затратні. Для їх реалізації потрібна сота частина коштів, які щороку йдуть на відшкодування та страхові виплати учасникам ДТП. Але спершу люди мають усвідомити: на їхню ж користь - дбати про інших, як про самих себе.

Переглядів: 1776 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 753
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК