Вітаю Вас ГістьВівторок, 21.11.2017, 11:18

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2012 » Липень » 13 » Капкан для нафти
11:35
Капкан для нафти
Серед усіх енергоресурсів, які споживає людство, нафта займає рівно половину. Щоденно ми  піднімаємо з надр  85 мільйонів барелів чорного золота. Але  видобуток нафти, і особливо транспортування, пов’язані з великим ризиком. Юний винахідник Артем Матеуш запропонував свій метод безпечніших перевезень вуглеводнів.
Артем Матеуш – учень Малої академії наук, випускник 11-го класу київського природничо-наукового ліцею №145. Розробив проект металевого захисного бар’єра, який у разі виливу нафти не дозволятиме рідині розтікатися на велику площу. Хлопець також пропонує свій метод викачування нафти із затонулих танкерів. Торік  він представив роботу  на конкурсі «ІнтелЕко-Україна"  і здобув перше місце.

Захист довкілля особливо зацікавив Артема після аварії нафтової платформи «Діп Горизонт» у Мексиканській затоці. Кілька місячні роздуми над масштабами катастрофи закінчилися створенням ось цього макета захисного пристрою. Він має берегти  чистоту океанських просторів у разі пошкоджень танкерів.

Сам бар’єр, пояснює винахідник, складається із двох спаяних сталевих пластин висотою півтора метра, всередині  - повітря для тримання на поверхні води. Апарат розміщується на палубі танкера, згорнутий в рулон. У разі аварії кран спускає його на воду, під час розгортання він охоплює по колу весь танкер. Висота бар’єра на водою – пів метра.

Артем Матеуш – випускник 11-го класу Київського природничо-наукового ліцею №145

Моя розробка по перше займає менше місця, по друге вона більш стійка на океанічних хвилях, ніж аналоги. Не використовувалися поки що металеві котушки на базі пам’яті металу.

У воді бар’єр розгортається за 15 хвилин. Після ліквідації аварії так само згортається в рулон. Пристрій призначений для багаторазового використання. Він надійніший за сучасні гумові аналоги, стійкіший до океанських хвиль, каже Артем.

Та не завжди проблеми закінчуються тільки виливом нафти. Часто танкери йдуть на дно, забираючи із собою сотні тисяч тонн «чорного золота». Дістати його звідти – можливо, але коштуватиме це дуже дорого.

Артем Матеуш – випускник 11-го класу Київського природничо-наукового ліцею №145

Зараз використовують для цього насоси, але викачування нафти з дна океану за допомогою насосів – це достатньо енергозатрат на операція. Таке викачування коштує близько 1 млн доларів за добу.

Артем, після тривалих пошуків, знайшов можливість здешевити процес вилучення нафти із затонулих танкерів. Він пропонує приєднувати до них дві труби різної довжини. Коротша опускається вглиб суднА  і потрібна для того, щоб вода витискала нафту. А через другу, довшу, трубу чорне золото піднімається нагору. Молодий науковець навіть порахував, якої товщини мають бути труби.


Артем Матеуш – випускник 11-го класу Київського природничо-наукового ліцею №145

Стовп океанічної води тисне на відкриту трубу, він починає врівноважувати за законом сполучених посудин – система прагне до гідростатичної рівноваги, через це у нижню частину танку з нафтою заходить вода, через цю трубу, і нафта починає витискуватися цією водою на гору, і піднімається через першу трубу до океанічної поверхні.

Викачування нафти із затонулих суден за допомогою таких труб відбуватиметься швидше, ніж насосом. Тож ризик її потрапляння в морську воду - мінімальний, стверджує учень Малої академії наук. Зараз Артем удосконалює свою розробку і вірить, що світ зацікавиться  безпечнішими методами ліквідації нафтових катастроф на морі.
Переглядів: 2664 | Додав: Admin | Рейтинг: 1.5/2
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 755
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК