Вітаю Вас ГістьВівторок, 25.07.2017, 15:48

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2014 » Квітень » 9 » "Принцип дії": система передбачення погоди
11:14
"Принцип дії": система передбачення погоди

Американські науковці винайшли парасольку, котра… передбачає погоду. При наближенні дощу в її ручці загоряється синій вогник, адже туди вмонтовано спеціальний пристрій, який отримує сигнал з Інтернету. Поки гаджетів мало - погоду віщують синоптики. Принцип складання прогнозів – непростий, в його основі – декілька етапів.
 

 

 

Євгенія Галицька, синоптик українського Гідрометцентру
 Погода є результатом усіх процесів, що відбуваються в тропосфері – це близько перших 10-15 км – це вся товща атмосфери, в якій і відбувається погода. Для того, щоб створити прогноз, нам цікаво подивитися, що ж відбувається біля землі  і на висоті звичайно. Для створення прогнозу ми розглядаємо процеси біля земної поверхні, на висоті півтора, три, п’ять кілометрів.

 

 

Показники температури, вологості та тиску з висоти до півтора кілометра починає збирати Євгенія  – синоптик українського Гідрометцентру. До речі, саме ці дані надходять від метеостанцій. В Україні їх 187. Заміри роблять кожні шість годин. Далі в закодованому форматі  їх надсилають  до Гідрометцентру у вигляді карт. І вже тут оперативно складають  прогноз.
 

 

Євгенія Галицька, синоптик українського Гідрометцентру
 Далі ми здійснюємо обробку синоптичної карти, проводимо ізобари, ізогіпси, основні ізолінії, для того, щоб охарактеризувати, що ж відбувається з нашою погодою. Ізобари – це лінії однакового тиску ,якщо ми її проводимо, ми знайдемо центри циклону, антициклону, будь-якого баричного утворення.

 

Робота з картами складна і кропітка, каже Євгенія. Одержують їх не лише з метеостанцій України, а й із-за кордону – переважно з Росії та Нідерландів. Показники із цих країн важливі для складання нашого прогнозу.

Марія Корсунь, синоптик українського Гідрометцентру
 Куди будуть рухатися маси, поле високого і низького тиску, циклони ,антициклони – там дуже гарно видно – в принципі видно фронтальну зону – ми або погоджуємося з нею, або  якщо в нас трошки інший процес, бо вони все ж таки більше підпорядковуються своїй території, а ми вже для своєї території дивимося, як нам буде краще.

 

 

Щоб узяти дані з вищих шарів атмосфери, двічі на добу з метеостанцій запускають радіозонди – латексні кулі з датчиками всередині. Вони вимірюють показники і надсилають на комп’ютер – там інформація з’являється також у вигляді карт.
 

Євгенія Галицька, синоптик українського Гідрометцентру
Вони подорожують по вертикалі, по висоті і на комп’ютер передають основні розподіл основних метеорологічних чинників – температури, тиску. Відтак у нас є уявлення, як змінюються ті чи інші метеопараметри не лише по горизонталі у відстані – я маю на увазі у просторі – а й по вертикалі, по висоті.

Такі кулі мають два недоліки – вони дорогі і заважають літакам. Проте без них прогнозу не зробиш. Як і без даних із супутника. Вони весь час висвітлюються ось на такій інтерактивній карті – і змінюються досить часто. Отримавши значення з усіх джерел, синоптики в прямому сенсі «малюють» прогноз погоди. Хоча й допомагають комп’ютерні програми, але є процеси, які слід відображати вручну.
 

Марія Корсунь, синоптик українського Гідрометцентру
 Є деякі карти, які не одні ми обробляємо вручну – багато хто думає, що це застарілий метод. Тому що теж це дуже наглядно, видно потім коли сам синоптик обробить, дуже видно, куди які процеси рухаються, що змінюється в полі.

Таким чином складають прогнози і короткострокові – на добу і довгострокові – на 5 діб. На триваліший період робити передбачення немає сенсу, кажуть синоптики, адже точність буде дуже низькою.
 

Євгенія Галицька, синоптик українського Гідрометцентру
 Прогноз на одну добу, ймовірність його близько 95 і вище % - таким прогнозам часто вірять і здійснюваність їхня, справджуваність висока. Прогнози більше, ніж на 5 діб, 4-5 діб є вже орієнтовні.

 

Улітку, зазначають фахівці, прогноз складати легше, ніж у холодний період – погода не така мінлива. Втім помилки можуть трапитися завжди, адже природа не підкоряється науці цілком, залишаючи за собою право на примхи.

Переглядів: 715 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 751
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК