Вітаю Вас ГістьП`ятниця, 18.08.2017, 15:48

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2012 » Листопад » 15 » Протипожежні винаходи - проекти та діючі розробки
21:47
Протипожежні винаходи - проекти та діючі розробки
Він вирвав сотні людських життів із самісінького пекла. Але не з того, уявного, що десь глибоко в підземеллі, а з того, що вгорі, на останніх поверхах висоток, коли їх охоплює вогонь. Це Магірус – легендарний пожежний автомобіль, оснащений драбиною. Його в 13-й частині шанобливо називають «пенсіонером», бо він тут з 1986-го. І вже 12 років допомагає Олегові Чередниченку рятувати людей. Останній такий випадок був 2 тижні тому. А пожежі, яка сталася 6 років тому на київській Троєщині,  вогнеборець не забуде ніколи: загорівся 16-й поверх висотки і семеро людей опинилися в пастці.




Олег Чередниченко – командир відділення 13 державної пожежно-рятувальної частини

За допомогою драбини врятувалися, тому що був перекритий шлях у коридор. Подавалася драбина і за допомогою пожежника вони всі спускалися ліфтом донизу.

Пожежна драбина використовується з 1766-го року. Саме тоді її було  запатентовано у США як винахід. Спочатку вона мала висоту майже 10 метрів. А в Росії  з’явилася лише через 126 років (1892-го) і була вже 27-ми метровою.

У Магіруса драбина ще більша - понад 50-т метрів. Розкладається за 3-5 хвилин.  По ній двоє пожежників спеціальним ліфтом піднімаються нагору й  евакуюють людей. Але сьогодні у столиці є лише три авто з такою довжиною драбини. На щастя, більшість заручників вогню вдається врятувати через незадимлювані сходи.

Віталій Коток - начальник 13 державної пожежно-рятувальної частини

Порятунок людей може бути  по сходових внутрішніх клітках - у таких будинках практично завжди незадимлювані сходові клітки і через них виводять людей безпосередньо на свіже повітря. Якщо це неможливо, тоді по пожежних автодрабинах.

А що робити, коли драбина не дістає до потрібного поверху, і сходи заблоковані вогнем? За статистикою, 10 відсотків людей вистрибують із вікон і, на жаль, гинуть. Сьогодні такі технічні  засоби як драбина вже не встигають за ростом хмарочосів.  Навіть  у Києві є  будинки, які дотягнулися до ста метрів.


Василь Ковалишин – начальник Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту МНС України

Звичайно, прості пересувні засоби пожежогасіння, які зараз є, не завжди можна використати. Тому що така техніка (і автодрабини, і колінчаті підіймачі) не завжди забезпечує гасіння на тій висоті, на яку зараз будують сучасні будинки.

25 лютого 1977 року сталася пожежа на 13 поверсі московського готелю «Росія». Сходи були задимлені,  тому мешканці опинилися у вогняній  пастці. Автодрабини діставали лише до 7 поверху. Загинули 42 людини і 52 постраждали.


Тарас Юзьків - заступник начальника Українського наукового-дослідного інституту  цивільного захисту МНС України

Кілька поверхів вигоріло через те, що на шляхах евакуації облицювання було з горючих матеріалів. Люди з номерів навіть не могли вийти, бо наче шторм пробігся по всіх коридорах і там усе вигоріло.

Кадри, на яких люди вистрибували з веж-близнюків 11 вересня 2001 року, шокували учня Малої академії наук Андрія Ситника. Він захопився ідеєю розробити висотний рятувальний пристрій, який міг би замінити ефективну лише в невисоких будинках пожежну драбину.


Андрій Ситник - учень Малої академії наук України

Це такий ліфт, який здатен опускати людей з верхніх поверхів на нижні, а потім сам повертається у вихідне положення. Він має свої переваги і може використовуватися під час пожеж, землетрусів, терактів і т. ін.

Андрій пропонує встановлювати такі евакуатори на багатоповерхівках. При виникненні пожежі цей ліфт рятує за один раз до 15 чоловік за кілька десятків секунд.

Кабіна ліфта на рівні останнього поверху будівлі підвішується на тросі. Він намотаний на ротор, закріплений на землі.
Щоб ліфт почав рухатися, до нього мають зайти мінімум двоє людей і зняти його з гальм. Вантаж на протилежному кінці троса не дозволить ліфту сильно розігнатися. Нижня частина гальмівних лопатей занурена у воду - сила її опору зменшує швидкість, яку регулює ротор особливої форми:  одна його частина  - циліндрична, друга - конічна. При наближенні до землі трос розмотується  з конічної частини, завдяки чому евакуатор гальмує.


Андрій Ситник - учень Малої академії наук України

Найбільша перевага над усіма іншими засобами евакуації – це те, що він рухається під дією сили тяжіння Землі. Наприклад, його електричні аналоги рухаються завдяки електриці. Їх роблять енергетично незалежними від будівлі, тобто вони мають свої дизельні генератори, а це вже підвищує їхню вартість; крім того, вони можуть пошкодитися полум’ям.

Те, що ліфт не має джерела живлення, дає дві істотні переваги: економічність та екологічність. Такий механічний евакуатор коштуватиме у 80 разів менше від електричних аналогів, які «тягнуть» на два мільйони доларів. Андрій підрахував: конструкція ліфта для стометрової будівлі обійдеться у 15 тисяч і стільки ж потрібно на встановлення. Розміри і вантажопідйомність установки пропорційні розмірам споруди.


Андрій Ситник - учень Малої академії наук України

Він працює у визначеному діапазоні мас пасажирів. У нас є певна система, ми це називаємо відцентрований регулятор обертів. Він дуже сильно розширює діапазон мас. Наприклад, ви маєте стометрову будівлю і для неї раціонально встановлюєте евакуатор, який працюватиме в діапазоні мас від 300 до 1000 кілограмів, тобто він евакуює як 300, так і 1000 кілограмів загальної маси пасажирів. Але може й більше – це вже як ви його настроїте: можете зробити його більшим у масштабі  і т. ін.

Винахід Андрія ще потребує доопрацювання: необхідно зробити розрахунки для вдосконалення гальмівної системи і «навчити» ліфт зупинятися на різних поверхах.

Для порятунку людських життів учені та винахідники розробили  найрізноманітніші проекти і пристрої: капсули - кокони, що гарантують безпечне падіння з будь-якої висоти; надійні засоби спуску по канату; евакуаційні вертолітні кошики; летючі платформи; кабіни-маніпулятори, що рухаються рейками, встановленими на стіні висотної будівлі.
Пропонує свою допомогу і полтавський винахідник Валентин Бідношея. Він власник понад 120-ти авторських свідоцтв та майже 30 патентів. Остання розробка – теж спеціальний ліфт. Спочатку планував його як засіб транспортування інвалідів та людей похилого віку. Згодом зрозумів, винахід може і рятувати людські життя.
Пристрій – складний агрегат, у якому є: ліфт вантажопідйомністю 270 кг, транспортна люлька, асинхронний електродвигун, барабан із тросом і металевим гаком, автономний електрокабель із вогнестійкою ізоляцією на висоту будинку, пульт керування ліфтом та аварійний реверсивний пускач з електрокабелем завдовжки 60 м.
Джерело живлення – автономний генератор. Керує ліфтом спеціально навчена людина. Все автоматизовано. Висота регулюється.




Валентин Бідношея – винахідник

Може працювати, починаючи від 14-го поверху і вище. Можна і в дев’ятиповерхових, але в них є стріла, що забезпечує такий підйом. Хоча поки вони зорганізуються, втрачають трохи часу. Мені здається, ефективно від 9 поверху і вище.

Пристрій монтується до стіни висотного будинку на рівні перекриття горища. На надійно закріпленій металевій рамі встановлюють електродвигун із барабаном, на який намотано трос. До троса приєднується транспортна люлька. Пульт керування ліфтом розміщують  на зовнішній стіні будівлі на висоті трьох-трьох із половиною метрів від землі.

Свій винахід Валентин Бідношея запатентував. В Українському науково-дослідному інституті  цивільного захисту, який очолює Василь Ковалишин, його можуть випробувати. Щороку тут досліджують сотні протипожежних пристроїв та механізмів. На унікальному полігоні науковці перевіряють у дії найновітніші зразки рятувальної техніки: це і драбини, і канатні механізми, й інші різноманітні засоби для гасіння пожеж.

Василь Ковалишин – начальник Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту МНС України

Інститут дуже багато запропонував нових вогнегасних речовин, зокрема водних і порошкових. Зараз втілюємо в життя спосіб гасіння пожеж методом рециркуляції, який застосовується в шахтах, у тунелях і в спорудах великої протяжності.

Впровадження  інноваційних протипожежних проектів має на крок випереджати висотне будівництво, переконані українські винахідники Андрій Ситник  та Валентин Бідношея. Та поки що все навпаки. У світі вже  13 з половиною тисяч будинків заввишки понад 90-то метрів.   Приміром, у Нью-Йорку вище 7  поверху  живе мільйон людей, а вище 10-го працюють півтора мільйона. У багатоповерхівках фіксують до 8 тисяч пожеж щорічно. І часто єдиний засіб порятунку - сходи для евакуації. Але в  сучасному технологічному світі їм уже давно має бути альтернатива.

Переглядів: 1757 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 751
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК