Вітаю Вас ГістьСереда, 23.08.2017, 18:48

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2014 » Червень » 23 » Розробники вигадали портативний тестер харчів на радіацію
19:22
Розробники вигадали портативний тестер харчів на радіацію

Химерні фрукти й овочі – не результат зусиль селекціонерів, а наслідок впливу радіації. Усі вони виросли за останні три роки в околицях японської Фукусіми, де 2011-го сталася одна з найбільших світових радіаційних аварій. Отруєна нуклідами вода і земля, а отже – і продукти харчування, викликають у японців паніку. Рятувати їх від стресу беруться українські вчені – вони відправляють до острівної країни своє дітище – станцію «Food light», яка вимірятиме рівень радіації у продуктах.
 

Юрій Забулонов, завідувач відділу ядерно-фізичних технологій Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України
 Бизнесмены японские собирались поставить такие приборы в супермаркеты для того, чтобы снять такой очень важный параметр – боязнь человека как радиофобия, потому что радиация – она невидима, последствия, которые она негативне оказывает на человека, они могут быть очень отдаленные.

Ще у 90-х роках цю робочу станцію почав розробляти Юрій Забулонов з колегами, щоб допомогти Україні тримати під контролем наслідки Чорнобильської катастрофи. Сьогодні його винахід украй необхідний Японії. Адже ця машина за лічені секунди може показати рівень радіоактивності у харчах.
 

 

 

Юрій Забулонов, завідувач відділу ядерно-фізичних технологій Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України
 Прибор позволяет определять очень низкий уровни радиоактивности в продуктах питания и второе  -по быстроте получения информации. То есть то, что позволяет сделать наш прибор – это в десятки раз быстрее померять радиоактивность и выявить сверхнизкие урони радионуклидов в пищевых продуктах – молоко, мясо, рыба.

 

Насправді, «Food light» може моніторити не лише їжу, а й воду, ґрунт, будівельні матеріали. Щоб зробити аналіз, досить покласти у спеціальну посудину зразок і помістити у станцію.

Ігор Золкін, молодший науковий співробітник Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України
Внутри прибора находится защищенная слоем свинца измерительная камера, внутри которой находится сцинтилляционный детектор и дальше собственно говоря происходит измерение и информация поступает либо на экран самого прибора либо мы можем вывести на экран компьютера с помощью специального програмного обеспечения.

 

 

Ось такий вигляд має детектор, який міститься в камері: він і є основною її частиною. Складається зі спеціального кристала та фотоелектронного перетворювача. Саме він і реагує на радіацію.
 

Ігор Золкін, молодший науковий співробітник Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України
Сцинтилляционный кристалл обладает такой особенностью, что при попадании в него радиоактивного излучения, он излучает свет, вспышки света и мы с помощью фотоэлектронного умножителя эти вспышки света улавливаем и далее регистрируем с помощью соответствующей микроэлектронной техники в виде импульсов тока и строим соответствующее распределение.

Для зручності розробники запрограмували у приладі три кольори – зелений, жовтий і червоний, між якими розділили діапазони радіоактивності. Тобто, коли «Food light» світиться червоним, досліджуваний продукт – непридатний до вживання, якщо сигналізує зеленим – можна не хвилюватися. Якщо ж потрібна докладніша інформація, станцію потрібно підключити до комп'ютера.
 

Ігор Золкін, молодший науковий співробітник Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України
 Это специально разработанная, написанная компьютерная программное обеспечение – позволяет, то есть с экрана самого прибора мы не можем увидеть спектр и так далее – он выдает только цифру, удельную активность – беккерель на килограмм. А с помощью компьютера мы можем вывести на экран спектр, посмотреть, проанализировать, быть может увидеть там какие-то пики.

Приміром, зараз українські винахідники перевіряють на вміст радіонуклідів гриби. Аналіз показує: їх споживати не можна, рівень шкідливих речовин зашкалює. Хоча, на перший погляд, гриби не викликають ніякої підозри. Так само, як і ці, що продаються на одному зі стихійних ринків столиці. Киянка Людмила купує харчі лише на сертифікованих лотках. Каже: тоді більш-менш упевнена в їхній якості.
 

 

Людмила, покупець
Ну на лотках ні, не цікавлюсь, я думаю що перевіряються. А на полу не купляю, тому що може з Чорнобиля беруть, сюди везуть.

 

Особливо покупці бояться ягід, якими починають рясніти прилавки на ринках – і сертифікованих, і стихійних. Це правильно, адже саме в них найчастіше накопичується радіація. Продавчиня Тетяна знає про це, але в екологічності свого товару впевнена – без усяких експертиз і лабораторій.
 

 

Тетяна, продавець
 Чорниця наша з Тетерева, і солодка, і кисленька, сама перша. Її багато немає в лісі, ми потрудилися назбирали, привезли вам сюди, щоб ви купляли і їли.

 

Люди купують і їдять, про наслідки стараються не замислюватись.
 

Георгій, покупець
 До сих пор если не умерли, значит не умрем. Всегда кушали и ничего не случилось, значит будем еще жить.

Але щоб жити довше, слід споживати продукти, в якості і чистоті яких  немає сумнівів. Для цього їх потрібно перевірити в лабораторії на вміст радіації перед тим, як виставляти на прилавок. Досвідчена продавчиня Алла каже: зараз цю процедуру часто оминають.
 

Алла, продавець
 Колись ходили, здавали, а зараз ж усі на стихійному ринку.

 

Тож що робити звичайним покупцям, аби перевірити харчі, куплені на базарі. Можна викликати спеціаліста додому, який привезе необхідне обладнання і зробить аналіз на вміст радіації.
 

Вадим Проценко, інженер-спеціаліст з радіаційної безпеки
 Это профессиональный дозиметр-радиометр, который определяет наличие бета, гамма и альфа-частиц в продуктах питания  включается програмное обеспечение и проверяется продукт тремя измерениями в течении 60-100 секунд.

 

 

Для кожних радіоактивних частинок – окремий прилад, але це не ускладнює процедуру. Звуковий сигнал та цифри на моніторі покажуть рівень радіації.
 

Вадим Проценко, інженер-спеціаліст з радіаційної безпеки
 Сейчас я могу сказать, что вот эта морковка, вот этот бурячек, вот эта капуста при поверхностном осмотре никакой опасности это человеку принести не может.

 

Коштуватиме така процедура від 50 гривень і більше. Та її можна було б уникнути, якби станції на зразок «Food light» були на ринках чи в магазинах – не лише японських, а й українських.

Юрій Забулонов, завідувач відділу ядерно-фізичних технологій Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України
 Мы пытаемся поднять, актуализировать эту тему, потому что когда-то там до 2000-го года практически все базары они были обеспечены системами радиоационного контроля. К сожалению, после 2000-го года актуальность этой темы – случайно, специально, умышленно или по каким-то другим причинам, она была понижена.

 

 

Розробники «Food light» сподіваються, що питання радіоактивності все ж порушуватимуть в Україні. Цього вони чекають уже з готовим рішенням. Допомагати іншим - тим же японцям  – справа благородна, але найперше хотілося б допомогти собі і своїй країні.

Переглядів: 612 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 752
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК