Вітаю Вас ГістьНеділя, 24.09.2017, 20:32

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Березень » 22 » Що наука робить в музиці?
09:22
Що наука робить в музиці?
У Національній філармонії мільйони людей насолоджуються музикою. І навіть не задумуються, що такого чудового звучання не було б без… науки. Акустика і у філармонії, і в  Палаці «Україна» - це заслуга вчених. Зокрема,  і Віктора Грінченка. Академік зізнається, що не відразу захопився акустикою,  його наукові інтереси  постійно змінювалися.   

Віктор Грінченко – директор Інституту гідромеханіки НАН України

Я від статичних завдань, від завдань термопружності, від завдань, пов’язаних із вивченням температурних полів, полів напруження в космічних апаратах, які спускаються на Землю (а там дуже серйозні теплові навантаження), я перейшов до задач динамічних і, врешті-решт, був сильно втягнутий в роботи, які належали, швидше, не до галузі механіки, а до галузі фізики, такої як акустика.  

Уже 26 років Віктор Грінченко очолює Інститут гідромеханіки. За цей час тут отримали понад 20 патентів, безліч нагород і подяк.


Анатолій Макаренко –  колега науковця

В оборонке мы имели, конечно, тоже неплохие результаты, работали с ведущими научными центрами в области акустики и кораблестроения. После получения Украиной независимости, мы начали работать в основном на нашу страну. Стали заниматься разработкой уже компьютерных многоканальных диагностических комплексов. Здесь мы создали диагностический акустический комплекс компьютерный – КОРА-03М1.

Сьогодні Грінченко показує своє нове дітище, але вже в медичній сфері. Це комп’ютерний фонендоскоп, простіше, пристрій, який діагностуватиме органи дихання, аналог звичних для нас слухових інструментів. В основі розробки  -  багатоканальна реєстрація звуків за допомогою чотирьох сенсорів.


Віктор Грінченко – директор Інституту гідромеханіки НАН України

Використання комп’ютера дає можливість зафіксувати, перш за все, зареєструвати ці звуки, зберегти їх і зробити обробку з використанням сучасних методів обробки сигналів.

Старі фонендоскопи, як звичайні, так і електронні, часто дають похибку до  20 відсотків, каже науковець. Бо людське вухо не сприймає дихальні шуми, що звучать на частоті 1 кілогерц.  Тобто лікар може просто не почути відхилень від норми.


Віктор Грінченко – директор Інституту гідромеханіки НАН України

Вони спотворюють частотні характеристики звуків дихання і тому не дають можливості використати найбільш повно і ефективно ту інформацію про стан респіраторної системи, яка в цих звуках дихання міститься.

Технологію спеціального сенсора на базі матеріалів із п’єзоефектом, яким і проводять обстеження, Грінченко з колегами запозичили у військовиків.


Валерій Олійник – колега науковця

Надіваємо оголів’я звичайним чином і слухаємо пацієнта. Я покажу це на собі - цей сигнал може бути записаний. Ось він прямо вже йде на комп’ютер і після цього може бути оброблений спеціальними програмним засобами.

Уся процедура займає близько 20-ти секунд. Нова система аналізує дані, порівнює їх із нормою за двадцятьма параметрами. Інформація може бути збережена в електронній картці хворого.   


Віктор Грінченко – директор Інституту гідромеханіки НАН України

Ви прийшли через рік або два до лікаря - і він одразу може порівняти, як ви дихали рік тому і як дихаєте зараз.

Зараз  академік зі своїми однодумцями працює  над програмою, яка  зможе розділяти фази дихання і даватиме змогу ще ширше діагностувати захворювання респіраторної системи. У Віктора Грінченка багато планів -  і вони неодмінно реалізуються,  переконані  його колеги. Адже він щиро ділиться своїми знаннями і головне –  закоханий в науку.

Надалі ми продовжимо розповідати історії про відомих та успішних українських науковців.
Переглядів: 781 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 752
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК