Вітаю Вас ГістьСереда, 18.10.2017, 04:50

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Серпень » 8 » Школа робототехніки для спостережливих
11:05
Школа робототехніки для спостережливих
Наприкінці 19 століття американець Густав Сміт, власник м’ясокомбінату, вперше застосував рухому конвеєрну стрічку, яка значно пришвидшила виробничий процес. Через 28 років ноу-хау побачив Генрі Форд. Він оцінив усі переваги новинки і відразу ж обладнав нею свій автомобільний завод. Сьогодні жодне підприємство не обходиться без цього технічного засобу. Свою версію конвеєра, щоправда, для виробництва шоколаду, сконструювали учасники літньої школи робототехніки, що працювала на Львівщині.





Андрій Лесишин, учень Малої академії наук України

Вже готова продукція і навіть не потрібно використовувати робочу силу, щоб зразу завантажувати в транспорт і доправляти. Навіть якщо не дуже добре шоколад розсортовано на складі, наш конвеєр це визначає, правильно виставляє і розставляє на потрібне місце.

Така ідея виникла у школярів не випадково, адже напередодні вони відвідали справжню шоколадну фабрику і захотіли хоча б частково її відтворити. Викладачі сперечатися не стали: поділили учнів на дві команди і кожній доручили свій сектор роботи.


Максим Савченко, викладач школи робототехніки

Вони поділені на два конструкторських бюро і окремо кожне працює паралельно над своїм завданням. Тобто діти колективно працюють, як злагоджений механізм, і дійсно відчувають себе винахідниками чогось нового.

А винахідників тут аж 27. Щоправда, не всі починали з робототехніки. Приміром, Анастасія Усачова з Харкова працювала над технологією зупинення штормів за допомогою трансмісійного масла. Складати роботів дівчині також подобається. Між іншим, графік у  літній школі  інтенсивний.



Анастасія Усачова, учениця Малої академії наук України

Ця праця цікава, вона не втомлює, тільки надає енергії, надає якогось нового почуття, заряджає позитивною енергетикою.

Після продуктивної праці – активний відпочинок. Дозвілля в літній школі різноманітне, тож є чим захопитися.


Юлія Лисенко, учениця Малої академії наук України

Ми проводимо літературні вечори, показуємо свої таланти, читаємо вірші, танцюємо. Ось сьогодні в нас буде літературний вечір і ми будемо танцювати танго.

Такі спільні заходи об’єднують, кажуть діти. Вони настільки здружилися у таборі, що навіть створили свою окрему цивілізацію.


Іванна Бородчук, директор Львівської обласної філії  Малої академії наук України

Вони назвали свою школу так цікаво - «планета МАН». Отже, вони живуть за своїми законами на планеті МАН. Вони мають свою пісню, свій девіз, щодня в нас є ранкова лінійка, вечірня лінійка. На вечірній лінійці ми пускаємо іскру – ліва рука накладається на праву, такий потиск,  як символ єднання.

Два тижні промайнули швидко, учні роз’їхалися по домівках. Але в кожного в серці назавжди за лишиться шматочок їхньої планети.
Переглядів: 838 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 753
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК