Вітаю Вас ГістьСубота, 16.12.2017, 14:09

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Жовтень » 4 » "Скейт-борди" для літаків
10:58
"Скейт-борди" для літаків
Ще 1901 року всі були переконані – літак ніколи не зможе злетіти в повітря, бо важчий за нього. За два роки брати Райт довели протилежне – політ їхнього «Флайєра» тривав усього 59 секунд. Але це був гігантський стрибок у розвитку авіації. Згодом люди зрозуміли – злітати можна не лише із землі. 14 листопада 1910 американець Юджин Елі успішно стартував із палуби крейсера «Бірмінгем». Але такі зльоти все ж були винятками.

Юрій Яковлєв – пілот

Авиация начиналась с грунтовых аэродромов, и долгое время Жуляны – обзавелся полосою в конце 60-х годов. Такие самолеты как АН-10 – они начинали летать с Жулянского аэропорта с грунтовой полосы, перевозя больше 100 пассажиров.

Юрій Яковлєв – пілот із 35-ти річним стажем. Вже налітав понад 3 тисячі годин. Керує невеликими двомісними літаками. Для них - великих аеродромів непотрібно. Ця злітна смуга завдовжки всього 400-та метрів,  завширшки – 20-ть. Для таких машин як ця досить і ста метрів.

Злітно-посадкові смуги не завжди такі короткі. Найдовша у світі – на авіабазі Едвардз, що в Каліфорнії – понад 11-ть кілометрів. Рекордсмен серед цивільних аеродромів – у китайському окрузі Чамдо. Його збудували на 4-ри кілометровій висоті, тож через розрідженість повітря довелося прокладати смугу довжиною 5-ть із половиною кілометрів.
Але такі довжелезні смуги будувати в межах тісних міст - складно. Бо слід  виносити аеровокзали в 50  кілометрову зону.

Михайло Горяка – учень Малої академії наук України

Можна прилетіти з-за океану, летіти дуже довго, потім прилетіти, і їхати до дому ще такий самий час, який ти летів. Це не дуже зручно.

Український школяр, учень Малої академії наук  Михайло Горяка разом з колегами знає, як повернути аеропорти в міста. Молодий науковець розробив проект гравітаційного аеродрому.
Його фішка – невеликі посадкові смуги – довжиною до 600 метрів. Сьогодні ж  пасажирським літакам  у середньому для зльоту та посадки потрібно від 800 метрів до 3-ьох з половиною кілометрів.  Винахідник пояснює, така довжина не знадобиться, якщо  смугу зробити пологою. До речі, гравітаційний аеродром за своєю конструкцією нагадує американські гірки.


Михайло Горяка – учень Малої академії наук України

Літак сідає на горизонтальну ділянку, поверхню, потім він їде, переходить з горизонтальну поверхню на похилу, і завдяки гравітації він гасить свою швидкість за 5-7 секунд.

Олександр Верхман - керівник гуртка винахідників

Звичайні пасажирські літаки, їх більшість, вони сідають на швидкості 70-80 метрів на секунду. По розрахунку, тіло, яке йде вертикально вгору з такою швидкістю, зупиниться десь на висоті 180-200 метрів. Тобто, потрібно мати похилу площину, яка мала б висоту 180-200 метрів.

За допомогою похилої площини літак і набирає висоту. Він просто скочується вниз. При цьому маса літака розганяє його до необхідної швидкості. Гравітаційний аеродром уже запатентовано. Переваги такого винаходу очевидні, кажуть розробники.


Михайло Горяка – учень Малої академії наук України

На звичайній посадковій смузі коли літак сідає він отримує дуже велике навантаження в 5 G і так далі. А тому потрібно робити дуже міцні шасі, корпус і так далі, а якщо якщо  порівнювати з  гравітаційним аеродромом при заході на похилу площину пасажири мають відчувати  приблизно півтора G тобто це значно менше.

Погодні умови, від яких зазвичай залежить так багато, в цьому випадку не важливі. Ані дощ, ані ожеледь не завадять вдалій посадці чи зльоту. Аеродром, який пропонує винахідник,  безпечніший.   

Посадка і зліт займають 1-2% від часу експлуатації літака. А аварійність в цей час 90%. Ці аеродроми можуть стати надійнішими. Не зношується гальмівна система, зменшується робота двигуна в форсованому режимі. Знос двигунів саме тут і відбувається, і гальмівна система і цілісність колес.

Юрій Яковлєв – пілот

Наиболее сложный процесс – это посадка. То есть, тебе нужно коснуться в достаточно определенной точке, на очень небольшом отрезке полосы. Если ты раньше коснешься, то не долетишь полосы, если ты на середине полосы коснешься, а она короткая, тебе ее не хватит, и при этом необходимо, чтобы вертикальная скорость была снижена фактически до нуля. Чтобы касание было мягкое.
Если скорость касание больше определенных параметров, то можно повредить самолет.


Такі гравітаційні посадкові смуги, як пропонує  учень Малої академії наук,  можна будувати навіть на дахах хмарочосів. Щоправда, з обох боків слід спорудити огорожі, щоб стримувати пориви вітру. Бо від його напрямку залежить багато, кажуть спеціалісти. Літак може злітати лише за зустрічного вітру. Тож при проектуванні аеродромів роками досліджують напрямки повітряних потоків. Їх спрогнозувати вдається не завжди.



Андрій Бєлятинський – завідувач кафедри реконструкції аеропортів та автошляхів Національного авіаційного університету

Взлетно-посадочная полоса (ВВП) во Львове, аэропорт Скнилов, новая ВПП перпендикулярна существующей, то есть, под 90% располагается той ВПП, которую строили еще немцы. В Борисполе точно такая же ситуация, со временем роза ветров поменялась. Это связано со всеми глобальными процессами, которые происходят на Земле.



Аеровокзали всередині міст – рідкість. В гібралтарському аеропорту злітно-посадкова смуга взагалі перетинає звичайну автомобільну дорогу. Там є навіть переїзд. Михайло Горяка дає надію пасажирам, які годинами добираються з аеропортІв додому, на появу іншої, значно комфортнішої інфраструктури. 

Переглядів: 1131 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 755
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК