Вітаю Вас ГістьСубота, 16.12.2017, 13:51

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2014 » Липень » 28 » Україна запускає свої перші наносупутники
13:06
Україна запускає свої перші наносупутники

Виграти сучасну війну на землі без космосу - майже неможливо. Супутники забезпечують армію всією необхідною розвідувальною інформацією. Та якщо раніше військові отримували лише фотографії ворожих об’єктів, то нині зможуть слідкувати за супротивником і в реальному часі. Американські інженери розробили унікальну оптику на основі гнучкої мембрани. Її планують установити на телескоп, який потім виведуть на орбіту. Але спостерігатиме пристрій не за космосом, а за Землею.
 

 

 

Едуард Кузнецов – радник голови Державного космічного агентства України
Сьогодні маючи проблему на південному-сході ми залишилися без супутнику інформації. Тому що не має такого супутника. 06.30 Якби ця інформація була, мабуть трошки легше було б вирішувати ці проблеми, які є на сході та півдні України.

 

Україна – одна з 10 космічних держав планети. Запустила 400 супутників, 28 із них – після здобуття незалежності. На орбіті має всього один апарат. Але – унікальний. Перший наносупутник у своїй історії.
 

Едуард Кузнецов – радник голови Державного космічного агентства України
Ми своєю ракетою Дніпро запустили 33 супутники, і тому  числі перший український піко супутник. Ми надзвичайно вдячні вченим київського політехнічного університету, які працювали понад півтора-два роки, і зробили цей супутник.

 

Назар Бендасюк – один із розробників студентського наносупутника
Зараз я слідкую за прольотом супутника над нашою наземною станцією. Ось, він вже знаходиться на відстані 1100 кілометрів від нас. Швидкість його зменшується, адже він долітає якби над нами. Коли він буде в зеніті, буде мінімальна відстань.

 

Назар Бендасюк – аспірант Київської політехніки і один з авторів цього дива конструкторської думки. Каже, над супутником група вчених, серед яких багато і молодих дослідників, працювала 4 роки.
 

Назар Бендасюк – один із розробників студентського наносупутника
Займався розробкою наземної станції, також займався розробкою бортової передавальної лінії – прийому-передавання.

 

 

У ніч на 20 червня PolyITAN-1, саме таку назву має наносупутник, запустили у космос. Апарат важить близько кілограма - фактично це куб із розміром грані - 10 на 10 і на 10 сантиметрів. Складається з чотирьох модулів: енергозабезпечення, радіолінії, управління та корисного навантаження.
 

Борис Рассамакін – завідувач лабораторією теплових труб і наносупутникових технологій НТУУ «КПІ»
Разработка электронных плат, их многослойность, позволяет уместить, скомпоновать в объеме в 1 литр по сути дела, всю информационную электронную платформу такого спутника.

 

За функціоналом наносупутник не поступається навіть великим сателітам. І все це завдяки унікальним технологіям, які розробили вчені КПІ.
По боках супутника – надлегкі багатошарові стільниково-панельні конструкції з вуглепластику та алюмінію. Вони призначені для терморегулювання і захисту від електромагнітного випромінювання. На них містяться 5 фотоелектричних батарей. Є також 4 виносні антени та 3 датчики сонця.  
Все електронне начиння в КПІ робили самі. Навіть створювали і компонували плати. За роботою всіх систем стежить бортовий комп’ютер з новітнім процесором.  

 

 

Борис Рассамакін – завідувач лабораторією теплових труб і наносупутникових технологій НТУУ «КПІ»
32-разрядный сам процессор, перспективный, кортекс 4, это направление, которое буквально полтора два года назад появилось на рынке. И мы его используем, для того, чтобы ускорить отработку этого процессора на орбите, и показать достоверность результатов, проверить его характеристики в летном эксперименте.

 

Зараз сателіт кружляє навколо планети на висоті 700 кілометрів. Тут, на Землі, досліджують роботу сонячних датчиків. Перевіряють батареї, роботу цифрових каналів передачі даних та функціонування системи GPS.

Борис Рассамакін – завідувач лабораторією теплових труб і наносупутникових технологій НТУУ «КПІ»
Сейчас мы кроме технологических решений мы отрабатываем новую украинскую технологию GPS Глонасс, которая в отличии от зарубежных GPS приемников имеет уникальную возможность совмещения GPS и Глонасс.

 

Едуард Кузнецов – радник голови Державного космічного агентства України
Ці наробки, які є в цьому університеті, я думаю, що ми можемо використовувати і при будівництві наступних супутників, вже на наших промислових підприємствах, наших конструкторських бюро.

 

Сьогодні Україна, як ніколи, потребує мережі власних супутників, каже Едуард Кузнецов. З космосу ми отримуємо дуже багато важливих даних: метеорологічних, навігаційних, наукову інформацію. З 1993-го року намагаємося запустити свій телекомунікаційний супутник Либідь. Нарешті, в кінці нинішнього року або ж 2015-го - таки виведемо його на орбіту. Поки що змушені фінансувати чужих інженерів та науковців.
 

Едуард Кузнецов – радник голови Державного космічного агентства України
Сьогодні Україна щорічно витрачає близько 18-20 мільйонів доларів, платить за оренду транспондерів на цих супутниках. Ці гроші могли б працювати, при запуску своєчасному Либіді, на нашу економіку, на нашу державу.  

 

Група винахідників - науковців київської політехніки подарували своїй державі унікальну можливість  - нарешті Україна може стати світовим лідером не лише в будуванні ракет-носіїв, а й супутників. Нові розробки значно здешевлюють створення сателітів. Якщо, приміром, естонський наносупутник коштував 2 мільйони євро, то наш – не менш сучасний – до 50 тисяч.

Переглядів: 1041 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 755
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК