Вітаю Вас ГістьЧетвер, 21.09.2017, 04:31

ІНТЕЛЕКТ.UA


Головна » 2013 » Липень » 30 » Винахідникам потрібні журналісти
16:56
Винахідникам потрібні журналісти
   Невтішний ювілей науково-практичного проекту Інтелект.UA
   Цікавий збіг: ювілейний випуск найпопулярнішого проекту про українських  винахідників  "Інтелект.UA", що виходить в ефірі на 5 каналі, припав на велике історичне свято вселенського християнства - 1025 річницю Хрещення Русі. Щотижня протягом двох років журналісти розповідали про долі юних та дорослих  науковців і дослідників, про диваків, які придумують новації і  прагнуть змінити світ на краще. Сто програм в ефірі, сто розробок та винаходів тих, хто робить свої перші несміливі кроки на тернистому шляху до висот науки. Допомогти  науковцям, більшість з яких іще школярі,  реалізувати свій творчий потенціал у практичному житті – головна і почесна місія програми "Інтелект.UA". Після ефіру вони - зірки. Але чи надовго? Як змінилася доля героїв  "Інтелект.UA"   після двох років популярності? Зазирнемо за рамки телеекрана...

   Таланту потрібен статус!
   Коли телевізійний науково-пізнавальний проект  про винахідників  «Інтелект.UA» готував сюжет  про восьмикласника  Андрія Журбу, директорка школи, де він навчається, не тямилася від гніву. Вона всіляко намагалася відмовити журналістів розповідати про цього учня, пропонуючи іншу, начебто більш підходящу для зйомок кандидатуру. Причина банальна – талановитого сільського хлопця виховує бабуся, бо його батьки полюбляють оковиту.  На думку педагога, в таких  родинах зразкових героїв не буває. Проте сімейні негаразди не заважають Андрієві  робити з паперу чудові макети будинків, музичних інструментів, ноутбуків та телефонів. Як сказав юний майстер в інтерв’ю журналістам проекту: «Це мої невтілені в життя мрії». Свого часу він виготовив для таких же мрійників, як і сам, для дітей, котрі ніколи в житті не мали ні власних мобільників, ні ноутбуків, 200 паперових  макетів. Навіть учителі не могли відразу відрізнити їх від справжніх. Педагоги, яким було заборонено спілкуватися із журналістами, визнають великий талант свого учня і шкодують, що не в тих батьків і не в тій країні  він народився….
   Та добре слово за юного майстра замовив місцевий пастор Михайло Вахненко. Не зважаючи на  статус Андрієвої родини, допоміг хлопцеві організувати виставку в приміщенні своєї церкви та розповів про Божу іскру в ньому журналістам програми. Духовний наставник вважає: якби Андрій Журба мешкав, приміром, у якомусь американському місті, то в нього було б зовсім інше життя. Бо іноземці своїми талантами не розкидаються, а навпаки, цінують таких умільців. За словами пастора, Андрій міг би стати хорошим архітектором, чи музикантом. Але розвинути геніальні задатки дитини не можливо за одну тільки бабусину пенсію. Телевізійний проект «Інтелект.UA» приніс йому лише хвилину слави серед однолітків та односельців. Щоправда, продавці місцевої крамниці почали для паперових моделей хлопця відкладати найкращі картонні ящики. У школі Андрієві,  нарешті, запропонували організувати виставку і навіть дали путівку на море. На жаль, кар’єра юного сільського майстра на цьому й зупинилася. Хлопець  подорослішав і мріє про більш заземлені речі, бо розуміє, що в реальному житті дармових спонсорів не буває. Каже: навіть якщо ти з талантом, треба передовсім  розраховувати на свої сили. Що тепер він і робить. В Андрія вже є справжній мобільний телефон та гітара. Кошти на ці омріяні речі він із друзями заробив самостійно на будівництві.  

   Українських винахідників «моніторить» Америка!
   Ще один винахідник - герой програми «Інтелект.UA» Іван Селезньов із Миколаєва вважає, що публічність винахідникові ніколи не завадить. Хлопець переконаний: «Навіть якщо не знайдуться спонсори, яких зацікавлять ваші розробки, то на вас хоча б звернуть увагу ті люди, котрим вони потрібні, як ковток повітря». Іван є автором приладу для орієнтації у просторі інвалідів із вадами зору. Після виходу телепрограми в ефір до винахідника почали активно звертатися мешканці різних куточків України з проханням зробити в індивідуальному порядку такий пристрій. Тож роботи в нього тепер вистачає. У майбутньому вундеркінд планує вступити до столичного КПІ та продовжувати винахідницьку діяльність. Торік телевізійний проект "Інтелект.UA" нагородив його путівкою до кримського санаторію. За словами Івана, це був найбільш несподіваний і приємний сюрприз. «От якби такими несподіванками винахідників частіше дивували б ще й вітчизняні  підприємці, приміром,  втілюючи їхні розробки у виробництво, було б іще краще!», - каже юний науковець.  Адже майбутнє української науки, на думку Івана Селезньова, не тільки в руках її ковалів, але й спонсорів. «На жаль, часто спонсори сьогодні є, а завтра їх немає! Тож держава мала б подбати про стабільну допомогу винахідникам, особливо авторам соціальних розробок, на які давно з нетерпінням чекають хворі», - наголошує Іван.
   З ним погоджується київська винахідниця, учениця Малої академії наук Фаділа Блалі. Медичне ноу-хау 14-ти річної дівчини майже перевернуло науковий світ. Вона винайшла технологію зрощення кісток у немовлят за допомогою полімерної скоби, котра зацікавила не тільки вітчизняних учених та лікарів, але й іноземних. Адже дає змогу уникати повторних хірургічних втручань і подальших операційних ускладнень. Після того, як журналісти "Інтелект.UA"  розповіли про Фаділу в одній зі своїх програм, про талановиту українку дізналися і в Америці і офіційно запросили на безкоштовне навчання до Єльського університету. Обіцяли також забезпечити безбідне життя і проведення всіх наукових дослідів. Та вигідною пропозицією заокеанських друзів Фаділа чомусь не скористалась. За словами її матері Кароліни Блалі, мрія доньки інша. Вона хоче стати лікарем і свої винаходи застосовувати на практиці. Тож поки всі зусилля Фаділа зосередила на вступних іспитах до медичного вишу. «Ваш проект  «Інтелект.UA» їй  багато чого дав. По-перше, дорогий ноутбук», - каже жінка. Адже в багатодітної родини на це ніколи  не вистачило б грошей. «По-друге, проект – це хороший стимул для винахідників. Публічність їм сьогодні дуже потрібна для самоствердження та натхнення». Мати розповідає, що після виходу в ефір програми в її доньки з’явилося більше ідей та інших, не менш цікавих проектів. Шкодує тільки, що вітчизняні науковці не можуть допомогти їм реалізуватися на практиці.
Головний неонатолог Міністерства охорони здоров'я України Єлизавета Шунько переконана, що винахід школярки має практичне значення і потребує подальшого дослідження та впровадження. «У дітей кістки м’які, як хрящі, їх пошкодити дуже легко. І скоба Фаділи завдяки тому, що вона має гострі кінці,  легко встановлюється в дитячу кістку. Потім вона розсмоктується через деякий час і не залишається майже жодних слідів операції», - каже фахівець. На її думку, держава має за такі розробки хапатися обома  руками, а не віддавати їх американцям. Та крім словесних схвальних  відгуків  нічого на своїй Батьківщині молода винахідниця не отримала...
                    
   Хто їстиме український пиріг?
   «На жаль, більшість вітчизняних вундеркіндів сьогодні збагачують своїми винаходами економіки інших країн. Рідко хто з талановитих науковців відмовляється  від матеріально вигідних пропозицій. Один лише патріотизм не дасть геніям сучасного обладнання», - каже працівник Інституту ядерних досліджень НАН України Анатолій Шведов. Коментуючи розробки молодих винахідників, які були представлені в ефірі  «Інтелект.UA»,  вчений зауважив, що десь в іншій країні їм би ціни не склали. Він щиро дивується, скільки в нас   обдарованих юних дослідників. Особливо, у  сфері енергоощадних  технологій. «За кордоном для таких талановитих дітей створюють спеціальні агенції, які повністю фінансують усі їхні досліди. До того ж стимулюють дітей щедрими преміями в різних галузях та забезпечують їм безкоштовне навчання», - розповідає Анатолій Шведов і зауважує, що на відміну від іноземців вітчизняним  винахідникам доводиться сподіватися на чергових спонсорів. І крім того, сьогодні немає гарантії, що розробку, приміром, тієї ж української школярки Фаділи Блалі чи іншого юного або дорослого науковця завтра не поцуплять іноземці. Схеми крадіжок інтелектуальної власності існують у будь-якій високотехнологічній країні. «Коли американці робили ядерну бомбу, то радянські розвідники вкрали багато їхніх секретів. Це технологія XX ст. – красти!», – каже академік. Адже наші винаходи захищені законодавчо лише в Україні. Поки ми шукатимемо кошти на їх упровадження, інтелектуальні пірати вже запатентують щось подібне десь у Лондоні, або Сомалі…  
   Анатолій  Шведов відзначив, що в телевізійному проекті журналісти доступно розкривають складні теми  винахідництва та раціоналізаторства. "Проект дає популярність певній ідеї. Це нормально. Але цього недостатньо. Науковцям, як дорослим, так і молодим,  насамперед має допомагати держава.  Урядовці  повинні передбачати у  щорічному бюджеті  спеціальні кошти, як на розвиток науки, так і на  перспективні дослідження. Також необхідно в новий законодавчий спосіб захистити вже запатентовані юними талантами розробки, термін яких спливе через якихось 20 років", - підсумував А. Шведов.
Один із героїв "Інтелект.UA" - винахідник зі стажем  Микола Бельдій хоча й працює в Україні, але переконаний, що наука в нашій державі перспектив не має. "Закриваються провідні науково-дослідні заклади. На відміну від закордонних колег нашим ученим доводиться проводити досліди власним коштом. Що вже й казати за талановитих дітей. Навіть якщо допоможуть їм на початковій стадії заклади позашкільної освіти, а далі все одно доведеться вирішувати більшість питань самотужки… До того ж у нас значні труднощі із захистом авторських прав. Та перш ніж розв’язувати ці проблеми, потрібно максимально адаптувати українське законодавство до європейського" - каже М. Бельдій. «Зробити це буде важко у зв’язку з відсутністю єдиного міжнародного законодавства з охорони винаходів і патентів». Саме тому, пояснив науковець, розкривати на публіку всі карти щодо своєї розробки, йому страшно. До речі, Микола Бельдій разом зі своїми  колегами винайшов унікальний електрогенератор. Суть його роботи полягає в трансформації електромагнітної енергії нашого простору в електрику. Про цей метод бездротової електрики в наукових колах знають не з чуток. Однак на подальше впровадження вигідної альтернативи в авторів світової сенсації можливостей не вистачило навіть після показу сюжету в програмі "Інтелект.UA". Пілотний проект потребує понад $ 1 000 000. За висновком міжнародних експертів, патент вітчизняних учених оцінюється в десятки мільярдів доларів. Тому розробники прийняли рішення продати 40% своїх прав на інтелектуальну власність. На ласий шматок українського пирога вже претендують декілька закордонних інвесторів. Микола Бельдій разом зі своїми колегами сподіваються, що таким чином зможуть заробити гроші на інші, не менш цікаві проекти.   
   Українське  патентування - незвідана стезя для  юних науковців. «Дитячу психіку легше травмувати, бо вона ще зовсім не готова до боротьби за власний інтелектуальний продукт. Буває так, що винаходом дитини здивований весь науковий світ, бо він є справді талановитим і навіть геніальним. Але і вкрасти дитячу ідею набагато простіше», - каже кандидат технічних наук Євген Осадчий. На його думку, деякі положення вітчизняної системи патентування до цього часу не реалізуються.  Науковець вважає, що відмовлятися від популяризації винаходів не потрібно: "Популярність, здобута за допомогою телепроекту, хоч і тимчасова, але вона здатна бути рушієм прогресу. Коли бачиш на екрані свою розробку, яку коментують дорослі провідні вчені, то наче крила виростають. Радієш від того, що недаремно так важко працював, що є плоди твоєї такої потрібної і цікавої людям праці!».

   Останні краплі альтруїзму
   Ще один герой «Інтелект.UA»,  науковець-раціоналізатор Михайло Горський має більш як 40 років стажу та понад 100 винаходів. Він один із небагатьох, хто вірить у майбутнє української науки і в те, що, врешті-решт, наша держава отямиться і зверне увагу на своїх геніїв. Адже поки що, за його словами,  вітчизняним кандидатам наук доводиться працювати на обладнанні  сімдесятих років. «Досліди, на які наші вчені витрачають роки, за кордоном можна зробити за тиждень», - каже М. Горський. Він нещодавно завершив працю над винаходом спеціального бронежилета, який на відміну від своїх аналогів спокійно витримує 50-ти градусну спеку і до того ж у декілька разів легший за ті обладунки, якими користуються наші миротворці в Африці та країнах Сходу. Винахідник зауважує, що в телевізійному просторі України дуже мало інтелектуальних проектів, котрі розвивали б її науково. "Зараз ефір засмічують програми, в яких зовсім немає інтелектуальної складової. То розповідають про розбиті окуляри політика, чи про хворобу якогось урядовця. То весь світ чекає на пологи в королівській родині. Хіба в цьому весь сенс? Ось коли ти дізнаєшся про відкриття нової зірки, або про винахід, від якого залежить чиєсь життя – це ж зовсім інше!».
Михайло Горський підкреслює: «Інтелект.UA» і є тим  проектом, що дає можливість провідним науковцям поділитися своїми знаннями з молоддю.  Адже публічність - одна з основних складових майбутнього успіху винахідника. Найбільшою проблемою сьогоднішніх вундеркіндів Михайло Горський вважає те, що в країні немає бажаного тандему науки і виробництва. Приміром, за радянських часів на всіх підприємствах активно працювали власні конструкторські бюро. Без інженерної думки не буде успіху та прибутку, резюмує вчений. Нині бюро поскорочували, підприємства позакривали, то що ж ми хочемо отримати від економіки?! «Єдина надія на талановиту молодь. Їй би дати безкоштовну освіту та забезпечити на європейському рівні коштами, тоді таланти в Україні зростали б як гриби після дощу», - каже Михайло Горський. Сьогодні провідний вчений, який тільки за рік запатентував 11 актуальних для країни винаходів, отримує 1100 гривень пенсії. Але він вірить у свою країну і готовий  навіть безоплатно читати лекції, працювати практично, аби тільки передавати свої знання та досвід юним науковцям.  Головне, щоб не втратився зв’язок між старшим і молодшим поколінням дослідників.

   Замість епілогу
  Поки лише одиниці серед представників бізнесу готові багато віддати заради розвитку української науки. Інші, а таких є більшість, немов страуси сховали голови в пісок. Коли "Інтелект.ua" звернувся до однієї солідної компанії, яка має мільйонні прибутки, із пропозицією нагородити кількох найкращих юних винахідників подарунками приблизно за 1000 гривень, у відповідь прозвучало: "А що нам із цього? Як ми повернемо свої гроші?".  Тож поки наш  жадібний  бізнес і бідна  держава так недалекоглядно мислять, Америка і Китай прочісують весь Інтернет, посилають шпигунів до наших інститутів, скуповують номери "Юного техніка" та уважно переглядають науково-популярні телепрограми. Адже в цих країнах думають на перспективу. Там герої "Інтелект.UA" здобули б не хвилинну славу, а точно стали б відомими вченими і працювали б для своєї держави!    
 
    
 Наталя Сокуренко
 

Переглядів: 1009 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 752
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК