Вітаю Вас ГістьНеділя, 24.09.2017, 20:18

ІНТЕЛЕКТ.UA


Дослідження проекту

Головна » Статті » Дослідження проекту

3D світи - ілюзія життя!
Віртуальні ігри  - не лише забавка,  але й можливість побачити  вигадані й реальні світи. Приміром,  чорнобильська трагедія два десятиліття привертала увагу людей на всіх континентах. І ось за одну мить 2007-го  року завдяки 3D графіці комп’ютерної гри Сталкер кожен охочий  міг перенестися  у  місто Прип’ять і на саму атомну станцію.
Розробка «Сталкера» тривала чотири роки. Та ледве з’явившись на полицях магазинів, він блискавично розлетівся по світу майже двомільйонним тиражем. Геймери з цікавістю гуляли по 18-ти локаціях  та із захопленням відкривали для себе світ Чорнобильскої зони.
Та віртуальна реальність несе і загрозу – застерігають психологи. Механізм впливу електронних ігор схожий з бойовою підготовкою в армії, коли солдат вчать  долати  вроджений бар’єр  перед убивством. У багатьох  він зникає, коли стріляють по мішенях у вигляді людських фігур.
Захоплення комп’ютерними іграми не рідко призводить до трагічних наслідків: так, 1997-го року було вбито 3-х дітей у школі американського міста Вест Падьюка. Нападникові






Майклу Керніелу було 14-ть. Як потім стало відомо, хлопець захоплювався такими іграми як DOOM, Quake і Mortal Combat.

2002-го року в одній із популярних українських газет була опублікована стаття про 18-річного маніяка, який у місті Чернівці нападав на людей, дотримуючись правил своєї улюбленої комп'ютерної гри.
А в 2007 році гімназист Р. Штайнхойзер убив 16-ьох осіб. А після вистрілив у себе, вимовивши перед цим фразу «Тепер я награвся».

Віолета Артемчук, практикуючий психолог

«Діти, які вже народились у часи, коли все це було – для них це цілком природно. Вони зовсім інші, ніж ми. Діти колись дуже любили про бабу ягу та інші страшилки. Час пройшов і тепер замість баби яги страшні комп’ютерні ігри.

Психологи радять батькам  не дозволяти своїм неповнолітнім дітям проводити за копм`ютерними баталіями більше, ніж дві години на добу.


Людмила Шкарапута, практикуючий психолог

Комп’ютерні ігри, перебування за комп’ютером, щоб це не стало замість чогось. Щоб воно не витісняло щось дуже потрібне в житті людини. Наприклад, спілкування з батьками. Дуже перевантажувати негативною інформацією не потрібно. В житті різне буває. Тобто через такі ігри діти можуть якось будувати для себе модель світу, модель « я герой». Тому що в ком’ютерних іграх вони вже не виступають жертвами, вони виступають героями. 

Втім, 3D може нести і більшу загрозу. Віртуальне життя може витіснити реальне. Адже у ньому необмежені можливості – і немає правил. В онлайн іграх одночасно можуть перебувати 50-т і більше тисяч людей. Можна заводити друзів з усіх куточків планети. І такий красивий вигаданий світ не  хочеться  полишати.

30-річний китаєць три доби без перерви просидів  біля комп’ютера  за улюбленою грою. Від виснаження помер просто за монітором. Ще одного  мешканця  Піднебесної   віртуальний світ тримав аж  27 днів. Харчувався тільки лОкшино. Від виснаження також помер.



На думку вчених,  комп’ютерні 3D світи - прообраз майбутнього досконалого віртуального світу на зразок того, що був  представлений у фільмі Матриця. Тож межа між віртуальним і реальним зникає. Залишається запитання - хто і де буде жити?
Категорія: Дослідження проекту | Додав: Admin (12.08.2011)
Переглядів: 1478 | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 752
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК