Вітаю Вас ГістьЧетвер, 19.10.2017, 04:41

ІНТЕЛЕКТ.UA


Дослідження проекту

Головна » Статті » Дослідження проекту

Зламати все...
Супутникове телебачення в 90-х стало справжнім відкриттям для мешканців колишнього СРСР. Всі серіали світу, спортивні трансляції, канали кіно привернули увагу мільйонів. Але за це потрібно було дорого платити. Народні умільці раз по раз почали зламувати картки доступу до супутникових приймачів. Врешті-решт, це набридло операторам - і вони зашифрували тюнери не гірше, ніж це роблять у Пентагоні.

Володимир Степаненко –  викладач кафедри фiзико-технiчних засобів захисту інформації НТУУ «КПІ»

Криптостойкость примененного метода гарантировала, что взлом может произойти в течение ближайшего миллиарда лет при существующем уровне развития вычислительной техники. Поэтому, даже объединение большого количества людей, компьютеров, которое им удалось организовать, ни на сколько, ни на полгода не ускоряло решение этой задачи.

Сьогодні  найбільше  шифрують інформацію бізнесмени. Щоб захиститися від конкурентів,  великі корпорації витрачають  на запобіжні системи  в середньому 3 мільйони доларів щороку.

За останній рік у Росії 96% компаній зіткнулися із загрозами інформаційній безпеці. Найчастіше збої в системі захисту призводять до втрати інтелектуальної власності - 13%, даних про платежі - 13%, клієнтських баз - 12% та інформації про співробітників - 12%.
У третині випадків атаки спрямовані на мобільні телефони. Прослуховування стільникових – останній тренд інформаційних злодіїв. Хоча сам сигнал зашифрований математичним алгоритмом захисту.



Володимир Степаненко –  викладач кафедри фiзико-технiчних засобів захисту інформації НТУУ «КПІ»

Нашлись методы математической обработки, которые позволяют это расшифровывать. Поскольку мобильные телефоны и мобильная связь тоже с точки зрения физической незащищены, поскольку расстояние между базовой станцией и абонентом большое и электромагнитное излучение покрывает большую площадь, электромагнитная информация снимается и идет подслушивание.

Незахищений від викрадення інформації  не лише  бізнес, але й кожен мешканець планети. Сучасне суспільство «роздягнуло» людину майже догола. Усі її  дані як на долоні. Бодай трохи убезпечити  можуть паролі доступу. Що вони складніші та довші, то краще. Фахівці радять часто  змінювати номер мобільного або й сам телефон, щоб його не прослуховували.   

Для людей, які цінують конфіденційність, сконструювали навіть криптофони, у яких використовуються тільки відомі алгоритми шифрування. Недолік – можна  телефонувати лише на такі ж апарати. Ще один елемент захисту - унікальний пристрій RAY- Protection, який попереджає, що ви потрапили в зону дії приладу для прослуховування мобільних телефонів.
Поки що найнадійнішим є математичний метод захисту інформації. Що довший ключ (кількість символів у паролі), то вища гарантія безпеки. Криптостійкий алгоритм з довжиною ключа на 512 біт не зламає жоден хакер. Тоді злодії йдуть обхідним шляхом і намагаються фізично вплинути на об’єкт атаки. Наприклад, на картку доступу до супутникових каналів.

Володимир Степаненко –  викладач кафедри фiзико-технiчних засобів захисту інформації НТУУ «КПІ»

На эту же карточку условного доступа воздействовали путем понижения или повышения питания, повышения таковой частоты, вызывали контролируемый сбой в работе этой карточки, перехватывали управление, вынимали промежуточную информацию из нее. И на основе этой информации удавалось восстановить недостающие данные, то есть фактически извлечь ключи из этой карточки.

Захищати інформацію потрібно комплексно. І не лише звичайним шифруванням. Адже зберігати від зайвої цікавості слід не тільки текстові дані, а й звукові. Втім майже будь-який шифр можна зламати, а захист – обійти. Тому найкраще – зробити невразливою саму передачу інформації.

Квантова криптографія – практика майбутнього. Кванти переноситимуть інформацію з величезною швидкістю, а будь-яке втручання в канал зв’язку відразу ж буде виявлено.

Євген Мачуський – завкафедрою фiзико-технiчних засобів захисту інформації НТУУ «КПІ»

Коли 1біт передається одним квантом, це означає, що коли ви перехопили цю інформацію, ви її знищили, тобто захист абсолютний. Вона не дійшла і до одержувача, але зловмисник її теж не отримає, бо при такому зв’язку все знищується.

Квантова передача інформації  -  крок уперед. Але  коли з’являться квантові комп’ютери (а сьогодні над цим активно працюють), для хакерів  перехопити сигнал також  буде просто. Тож нічого не залишається, як постійно шукати нових методів захисту. США щороку виділяють на інформаційну безпеку понад 5 мільярдів доларів. Це і встановлення суперсистем моніторингу атак, і фізичний захист приміщень, де зберігаються секретні документи. Що ж до убезпечення простих громадян, то учень Малої академії наук Євген Бєлік радить за допомогою простих шифрувальних алгоритмів маскувати конфіденційні дані. Адже великий інформаційний «землетрус» може початися з одного речення або слова, яке потрапило не в ті вуха. 

Категорія: Дослідження проекту | Додав: Admin (24.08.2012)
Переглядів: 1850 | Рейтинг: 0.0/0
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини науки
Інформ-партнер
Наше опитування
Чи є в Україні бізнес, який підтримує дитячий інтелект?
Всього відповідей: 753
ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ПОШУК